Змушений після
військового перевороту в березні 1976 року жити в еміграції, видатний
аргентинський письменник Хуліо Кортасар у книжці «Аргентина: роки культури за
колючим дротом», характеризуючи ситуацію у себе на батьківщині, зазначив:
«Цього кола бракувало у Дантовому пеклі, і правителі моєї країни взяли на себе
зловісну місію створити й заселити його».
Йшлося про тисячі викрадених і
закатованих озброєними командос людей, доля та місцезнаходження яких залишалися
невідомими. Тоді ж Хуліо Кортасар переповів світові історію маленької дівчинки
Клари Анаї Маріані, яку рідним так і не вдалося розшукати після того, як
військові вивезли в невідомому напрямку її батьків.
Своєрідним
продовженням цієї драми став випущений 1985 року фільм аргентинського
кінорежисера Луїса Пуенса «Офіційна
історія», який свого часу здобув чимало престижних нагород, у тому числі й
премію «Оскар» у номінації «Кращий зарубіжний фільм», а 10 грудня цього року
був представлений у столичному Будинку кіно посольством Аргентинської
Республіки в Україні. Героїня стрічки – благополучна жінка, викладачка історії,
яка добре знає минуле, але поняття не має про події, що розгортаються у неї під
боком. І так триває, доки – під впливом обставин –
вона не починає шукати відповідь
на, здавалося б, просте запитання: хто батьки дівчинки, яку вони з чоловіком
взяли за дочку п’ять років тому?
У своєму
вступному слові перед фільмом Надзвичайний і Повноважний посол Аргентинської
Республіки в Україні Ліла Ролдан Васкес наголосила на важливості цього заходу з
точки зору донесення до іноземної аудиторії недавньої історії її країни задля
того, щоб запобігти терору в будь-якій частині нашої спільної планети. В її
виступі вчувалася давня думка Габріеля Гарсіа Маркеса про те, що подолати
людську самотність здатна лише людська солідарність.
Вітаючи посла і
всіх причетних до цієї акції співробітників посольства з безпомильним рішенням
саме так відзначити Міжнародний день захисту прав людини, хотілося б побажати і
нашим дипломатам використовувати в країнах перебування найменшу нагоду, щоб
доносити до громадськості цих країн болі й прагнення України.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал