Микола Рябчук у рамках радіомарафону “Євромайдан онлайн”:
– Вручення премії імені Юрія Шевельова – елемент того, що
відбувається на євромайдані. Організації, які цю премію застували, та й сама
постать Юрія Шевельова є символами певної непокори.
– Ідея створити цю премію за есеїстику витала в повітрі з
двох причин. Рівень української есеїстики за останні роки дуже піднісся, і
треба було це якось інституціоналізувати. По-друге, сама постать Юрія Шевельова
заслуговує уваги – злим генієм для привернення уваги до Шевельова виступив
Добкін.
– Переможці втілюють дуже різну есеїстику. Письменник Тарас
Прохасько – пише таку монтенівську есеїстику. Історик Андрій Портнов пише так,
як писав сам Шевельов – це наукова есеїстика, але їй властива суб’єктивність
вченого, гра з матеріалом.
– Вибух есеїстичної творчості після падіння комунізму – не
випадковий. Без свободи нема есеїстики. В комуністичну добу у підпіллі жила
публіцистика, есеїстики не існувало. А сьогодні есеїстика існує через
колумністику – колонки сьогодні пишуть найкращі письменники.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
– Добра есеїстика, на відміну від публіцистики, ніколи не є
однозначною. Добрий есей досліджує багатозначність світу, багатозначність явищ.
Про це, отримуючи премію, добре сказав Тарас Прохасько. Він сказав, що для
нього есей є можливістю показати зв’язок усіх речей між собою.