12 липня 2026 року, теплого літнього дня, до Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини з неабиякою цікавістю в очах поспішали містяни, представники творчої інтелігенції гуцульського краю, місцевого самоврядування, художники, письменники, музейники, поціновувачі мистецтва. Кожен прагнув побачити персональну виставку Мирослава Близнюка — краєзнавця, історика, художника, колекціонера поштових листівок та дослідника спадщини Сеньковського.
До уваги відвідувачів — широка панорама 160 поштових карток із сюжетами Косівщини, старовинні фотоапарати, патефон та панорама Чорногори, надані регіональними музеями (Літературно-меморіальним музеєм Івана Франка у Криворівні, Музеєм Історії міста Коломиї) та місцевими колекціонерами (Світланою Гречаник, Валерієм Ковтуном та Ігорем Мерищуком), які відтворили атмосферу епохи, у світ якої поринули глядачі.
Модераторка заходу Вікторія Яремин — завідувачка музею, невтомна організаторка і популяризаторка українських шедеврів представила присутнім автора виставки Мирослава Близнюка.
Мирослав Близнюк не вперше експонує свої набори поштівок. Перші презентації листівок дослідник проводив у Верховині, Косові, Коломиї, де жив і працював на Гуцульщині Микола Сеньковський.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Оновлену колекцію, поповнену новими поштівками, колекціонер у 2024 році презентував на виставці «Краєобрази Косова», де один із двох залів був присвячений творчості Миколи Сеньковського. Було представлено 352 листівки із сюжетами Косівщини, датовані 1880-1939 роками. Для відвідувачів дослідник прочитав цікаві лекції на тему «Філокартія з часів Австро-Угорської імперії (1880–1914)», та «Філокартія з часів Польської Республіки (1918–1939 рр.)», які проводив у вигляді відеопрезентацій.
Сьогоднішня презентація Мирослава Близнюка присвячена 100-річчю серії поштових карток «Гуцульщина» авторства Миколи Сеньковського — українського фотохудожника, військового фотограмметриста, світлини якого є безцінними свідченнями життя Гуцульщини у 1920-30рр.
Мирослав Близнюк багато років розшукував та повертав ці поштові листівки в Україну з-за кордону. Серед представлених експонатів є і всесвітньо відома світлина «Стара гуцулка», яка милує очі глядачів.
Яскравим, цікавим, насиченим багатьма фактами був виступ Мирослава Близнюка про Миколу Сеньковського та його сім’ю, який викликав загальну пильну увагу і жваве зацікавлення слухачів.
Зокрема, було зазначено, що унікальна серія поштових карток «Гуцульщина», створена Миколою Сеньковським, не мала аналогів на той час, залишається неперевершеною донині.
Микола Сеньковський, уродженець Полтавщини, в роки Першої світової війни вперше побував у Карпатах, які зачарували своєю красою, чарівністю. На початку 1920-х М. Сеньковський повернувся на Гуцульщину — край, що манить і приваблює своєю чарівністю, дає сили і наснагу до творчості. Вона стала другою батьківщиною і рідною домівкою для фотомитця, основою його творчості.
Оселився спершу в Жаб’ї (нині Верховина), де одружився з Євгенією Поліщук — донькою священника, місцевою вчителькою, яка заснувала у Верховині першу українську школу. В 1931 році народився син Юрій.
В 1924 році у Косові, пізніше в Коломиї, фотомитець відкрив власне фотоательє, яке поєднувало функції фотосалону, магазину фотографічного обладнання та радіотехніки.
М.Сеньковський — фотолітописець Гуцульщини, який створив тисячі документальних та художніх світлин на яких задокументовані краєвиди, архітектура, побут, мистецтво карпатського краю та типажі його мешканців початку XX століття.
Микола Сеньковський — автор історичної фотографії «Стара гуцулка» («Чукутиха з люлькою»), що здобула 1931 р. гран-прі на Міжнародній європейській фотовиставці у Парижі. «Легендарна Чукутиха — Марія Кречунєк (по чоловікові Полєк) з Ясенова Горішнього. Її фото вражає усіх, хто бачить його вперше, вдесяте і всоте. Зображена на ньому літня горянка — не затуркана селянка. Навпаки, є у ній вроджений аристократизм, шарм і стиль, почуття власної гідності, впевненість у собі. Перед нами не простолюдинка, а королева. Сеньковському вдалося це побачити у ній і зафіксувати».
У 1931 році фотомитець вперше в історії української фотографії виконав фотометричну панораму Чорногірського хребта під назвою «Східні Карпати – Чорногора», зняту з гори Кострич. Триметрова копія її експонується в Музеї-садибі Михайла Грушевського у селі Кривовірні.
Більшість фотографій Миколи Сеньковського, які дійшли до нашого часу, зберігалися у сина Юрія, який популяризував творчий здобуток батька; П.Арсенича, Івано-Франківському краєзнавчому музеї, Коломийському Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського. Вагома колекція світлин була зібрана коломийським філокартистом В.Ковтуном.
Завдяки створених фотообразів Гуцульщини, унікальних світлин та листівок гуцульської тематики, які розповсюджувалися всією Європою, ім’я Миколи Сеньковського стало відоме на Галичині та далеко за її межами.
Вікторія Яремин — завідувачка музею, розробниця інноваційних музейних проєктів, цікаво і змістовно донесла слухачам оновлений інтерактивний проєкт «КОСІВ. Будинки з історією», презентуючи інформаційні таблиці з QR-кодами.
До початку виставки на фасаді будівлі колишнього фотоательє Миколи Сеньковського та ще двох історичних будівлях міста встановили інформаційні таблиці з QR-кодами, за якими можна дізнатися історію цих місць. Фотоательє знаходилося у будинку в центрі міста з вітринами та дерев’яними різьбленими панелями у стилі модерн. Сьогодні в цьому приміщенні працює магазин «Візаж».
«Минулого року ми встановили таблички на п’яти об’єктах і отримали багато схвальних відгуків. Завдяки підтримці Косівської міської ради вдалося створити маршрут із навігацією через Google Maps у форматі вебквесту, який починається від будівлі Косівського ліцею імені І. Пелипейка. Цього року маршрут доповнили ще трьома історичними будинками», — розповіла пані Вікторія.
Вона подякувала Косівській міській раді, Відділу культури і туризму Косівської міської ради та власникам приватних будинків, які підтримали ініціативу.
Справжнім сюрпризом для відвідувачів стали почесні гості презентації — онука фотографа Зоряна Сидяга, яка поділилася спогадами про родину Сеньковських; Микола Максим’юк — правнук Марії Кречунєк, зображеної на знаменитій поштівці «Стара гуцулка», розповідав родинні історії про Чукутиху (так його прабабусю називали у селі), про ансамбль дримбарів «Струни Черемоша» Будинку культури села Верхній Ясенів, яким він керує. Присутні щиро аплодували пану Миколі за гру на дримбі та гуцульські співанки у його виконанні.
Організаторів заходу привітав і Петро Корпанюк — нащадок відомих гуцульських майстрів різьбярства Шкрібляків і Корпанюків, колекціонер, автор альбому-каталогу колекційних поштівок з Гуцульщини та Прикарпаття «Мій рідний край». Видання дослідника отримало позолочену медаль та престижну премію «Золотий тризуб» на міжнародній виставці CAPEX у Канаді та відзначено міжнародними нагородами Vermeil на Boston 2026 World Expo.
Відвідувачі схвально оцінили колекцію Мирослава Близнюка та роботу Вікторії Яремин, дякували за працю, організацію і проведення чудового заходу, який «став ще одним кроком до осмислення історії міста та популяризації культурної спадщини Гуцульщини через сучасні форми музейної комунікації».
Щирі слова вдячності висловив колекціонер усім, хто відвідав виставку, хто допомагав у її доповненні та зазначив: «…Кожна людина заслуговує уваги і пам’яті — і та, яка прибирає, і та, яка містом керує. Бо кожен важливий, кожен у свій спосіб творив нашу історію Збирайте і відтворюйте історію власного родоводу, завдяки чому крона вашого генеалогічного дерева розростеться. Усвідомлюйте, як це важливо — знати, звідки прийшла людина, як жила, хто був поряд і залишився після неї».
На згадку про відзначення 100-ліття серії поштових листівок «Гуцульщина» присутні отримали пам’ятні магнітики з портретом Миколи Сеньковського та конверти «100 років серії поштових листівок М.Сеньквського, виданих у Косові (автори — Мирослав Близнюк, Анатолій Мицак, дизайнер Олександр Власюк)», які вручив Мирослав Близнюк.
Марія Порох,
членкиня Клубу інтелігенції ім. І.Пелипейка та Косівського РО «Просвіта».
Світлини Вікторії Яремин та авторки.