У Чернігові відтворили ікону Спаса XI століття, яка зникла під час монгольської навали.
Як пише istpravda.com.ua, про це повідомив голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.
Ікона Спаса була центровим образом кафедрального храму Чернігівської єпископії, створеним орієнтовно на початку XI століття. Після зникнення жодних писемних джерел про неї не залишилося, однак у музейній колекції було знайдено три свинцеві печатки, на яких зображено цей образ. Саме вони й стали основою для реконструкції.
“Реконструкція цієї ікони тягнеться ще з 2010 року, тоді під час дослідження, мною була атрибутована печатка єпископа Антонія Чернігівського, що датована серединою XII століття. На ній було зображення Христа, яка мала нехарактерне, більш раннє його іконографічне зображення. Я припустив що на ній зображена ікона початку XI століття. Адже Єпископ Антоній в середині XII століття, коли замовляв собі печатку мав зорієнтувати майстра на взірець, з якого той зробить печатку. Очевидно, що таким і стала центральна ікона Чернігова зі Спаського собору”, – розповів Алфьоров.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Вірогідно ікона зникла під час монгольської навали, але її вдалося відновити завдяки сучасним методам реконструкції. Подібних реконструкцій раніше не проводили. Команда застосовувала порівняльний іконографічний аналіз давньоруських та візантійських пам’яток XI–XII століть. Іконописець Андрій Комарницький відтворював ікону в традиційній техніці тетрахромії — обмеженій колористичній гамі, характерній для мистецтва Київської Русі.
“Ми аналізували як давні, так і пізніші зображення Спаса, вивчали мініатюри, скульптури, мозаїки. Жест благословення, який видно на печатках, — надзвичайно рідкісний, і саме за такими деталями можна визначити часову належність первісного зразка”, — розповів Андрій Комарницький журналістам Суспільного.
Відновлену ікону планують передати до Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”. Найближчим часом заплановано відновлення щонайменше п’яти втрачених українських ікон XI-XII століть.