Християни східного обряду почали святкувати Медовий Спас 1 серпня, трішки згодом, 6 серпня, буде Яблучний Спас, а 16 серпня — Горіховий. Водночас із 1 по 14 серпня триває Успенський піст, після якого 15 серпня буде Успіння Пресвятої Богородиці.
МЕДОВИЙ СПАС: ВИНИКНЕННЯ І ТРАДИЦІЇ
Медовий Спас, або Маковія, вшановує пам’ять мучеників Маккавеїв: Єлеазара і Соломонії та її сімох синів, що відмовилися поклонятися поганським богам. За це їх стратили мученицькою смертю в II столітті до нашої ери.
Крім того, в цей день вшановують Винесення чесних древ Животворчого Хреста, що відбулося в Константинополі не пізніше як IX століття нашої ери. Вважають, що в цей день візантійський імператор передав з імператорської скарбниці до храму Святої Софії фрагмент хреста, на якому розіп’яли Ісуса. Цю частину хреста використовували для поклоніння та вшанування.
Серпень — найспекотніший літній місяць, тому в цей місяць в Візантії був розпал епідемій. Люди вірили, що вшанування хреста допомагає вберегтися від інфекцій. Крім того, в цей день освячували воду та кропили всіх, хто приходили до реліквії. Зараз в українських церковних традиціях освячення води та кроплення нею є невіддільними атрибутами цього свята.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан у коментарі для Суспільне Черкаси розповідав, що він проти народних назв (Медовий Спас, Яблучний Спас, Горіховий Спас):
“Це суто українська традиція — у практиці візантійських церков її немає. Очевидно, так називали, тому що саме в цей час дозрівали різні плоди. Через неправильні тлумачення різних етнографів, почали називати один Спас Медовим, інший Яблучним, ще якісь незрозумілі назви з’явились. Насправді немає Спаса ні Медового, ні Яблучного, є наш Спаситель — Христос Господь. Освячення плодів ніяк до нього не прив’язується. Це лише вияв нашої подяки Богові за те, що він дає нам можливість жити у його творінні і користуватися усім собі на користь і задоволення”, — розповів митрополит Іоан.
Також він розповів, що за звичаями приносять в день Маковія до церкви на освячення:
- мед,
- воду;
- лікарські трави;
- мак.
Останню рослину і зернята несуть в церкву через те, що мак в нашій природі цвіте до серпня, а в серпні дає плоди. За традиційними віруваннями, освячений мак може потрапити в кожну шпаринку хати та господарства й вигнати з неї злу нечисту силу. Також на освячення приносять макові солодощі та коржики.
За християнськими віруваннями приносити на освячення до церкви не варто:
- алкоголь;
- молочні та м’ясні продукти, оскільки з 1 по 14 серпня триває Успенський піст.
ЯБЛУЧНИЙ СПАС: ІСТОРІЯ ТА ТРАДИЦІЇ
Яблучний Спас, або ж Преображення Господнє, відзначають за новим стилем 6 серпня. День належить до переліку дванадцяти найбільших християнських свят, саме тому в цей день є послаблення посту: за церковними традиціями можна споживати олію, рибу та вино.
Вважають, що свято пов’язане із преображенням Ісуса Христа для апостолів. Подія згадується в трьох Євангеліях: від Матвія, Марка і Луки. Там описано, що Ісус і його найвірніші апостоли дізналися про майбутню трагічну долю Спасителя.
Вони вказують, що Ісус спільно з апостолами Петром, Яковом і Іваном піднялися на гору Фавор (нинішній Ізраїль). Після цього подоба Ісуса Христа змінилась: його лице засяяло, одяг став білим. Також з’явилися пророки старого завіту: Мойсей та Ілля, котрі почали говорити з Ісусом і вказали на, те, що він скоро покине землю.
Водночас на небі з’явилась світла хмарина, з якої пролунав голос: “Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!” — як писав богослов і перекладач Біблії на українську мову Іван Огієнко. Цей фрагмент згадується в Євангелії від Матвія в 17-й главі.
Також Ісус, як вказано в Євангелії від Матвія, просив апостолів не говорити про це чудо, поки він не воскресне.
В українських традиціях християнське свято Спасу нашарувалося на свято врожаю. Тому до церкви зазвичай несуть:
- спілі плоди для освячення у кошиках (яблука, сливи, виноград), мед тощо;
- обрядовий сніп, який також називають бородою, дідом, дідухом.
Дідух складається зі злакових колосків, маку, деколи до снопа додавали хліб або хліб із сіллю, рідше – яблука. Іноді сніп не зав’язували, як описано вище, а закручували соломинки в ґудзь, прикрашали квітами — до прикладу, васильками, льоном, безсмертниками.
За християнськими звичаями в цей день не рекомендують, як і на Медовий Спас, освячувати алкоголь та молочні й м’ясні продукти.
ГОРІХОВИЙ СПАС: ТРАДИЦІЇ
Свято припадає на 16 серпня: його ще деколи називають Нерукотворним Спасом, або Хлібним Спасом. Народна назва свята пов’язана із дозріванням горіхів.
Крім звичних плодів, що дозріли і які освячують на два попередні Спаси, на Горіховий Спас освячують хліб.
За традиціями не можна освячувати алкоголь чи вживати його та проводити гучні гуляння. Не рекомендують сваритися, лаятися, лихословити.