Дослідники вважають, що Кодекс Хагенеса – християнський пісенник, виготовлений у 1200 році, – може бути найдавнішою книгою Норвегії.
Експерти Національної бібліотеки Норвегії заявили, що літургійний пісенник у палітурці з тюленячої шкіри, виготовлений місцевим ремісником близько 1200 року, ймовірно, є найстарішою книгою країни.
У бібліотеці розповіли, що книга, відома як Кодекс Хагенеса (за прізвищем родини фермерів, якій вона належала), складається із двох здвоєних аркушів пергаменту та палітурки (захисної обкладинки) зі шкіри тюленя.
Цей матеріал використовували в давнину для виготовлення водостійких та зносостійких виробів. Тож, мабуть, не випадково, що середньовічний пісенник дожив до наших днів. Новітні методи мікроскопії виявили в палітурці дрібні волосинки морського ссавця. Тим часом пергамент, на якому можна розгледіти тексти та ноти, зроблений зі шкіри овець або кіз.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
До XVI століття книгу могли використовувати в монастирі або сільській церкві. А потім вона потрапила до родини Хагенесів, де її передавали з покоління до покоління, розповіло видання Live Science.
Партитура в особливій палітурці
Тексти у книжці написані латиною. Вона містить вісім середньовічних літургійних піснеспівів із нотами. Серед них, зокрема, гімн Діві Марії та спів, присвячений Дню всіх святих. Декілька сторінок відсутні.
Як засвідчила реставраторка бібліотеки Кьяра Паландрі, палітурка та низка інших ознак вказують на те, що книгу виготовив норвезький майстер, який працював із місцевими матеріалами. Експертка також припустила, що шкіряний ремінець на книзі, можливо, був зроблений з оленячої шкіри.
«Ця книга справляє неймовірно автентичне враження. Це саме те, що священник чи кантор міг носити із собою до церкви», – каже професор середньовічної латини Бергенського університету Аслауг Оммундсен.
За даними дослідників, палітурка з тюленячої шкіри, з якої стирчать крихітні волоски, є унікальною для середньовічної Норвегії. При цьому такі обкладинки зрідка зустрічаються в інших скандинавських регіонах.
Недавнє дослідження ДНК десятків середньовічних книжкових палітурок XII і XIII століть показало, що кілька «волохатих книг», створених ченцями-цистерціанцями у Франції, мали палітурки зі шкіри тюленів: звичайних та гренландських. Матеріал з різних регіонів подорожував торговими шляхами і міг потрапити до Англії та Бельгії як десятина від скандинавів після завершення епохи вікінгів.
Однак, за словами пані Паландрі, Кодекс Хагенеса відрізняється від континентальних зразків. Це дає змогу припустити, що його виготовили саме в Норвегії.
Учені планують провести додаткові дослідження, аби остаточно з’ясувати походження шкіри та пергаменту, а також уточнити дату виготовлення книги. Зрештою, дослідники мають підтвердити, чи справді пісенник є найстарішою з книг Норвегії, що збереглися.
«Якщо її справді створили тут, це єдина відома середньовічна норвезька книга в палітурці з тюленячої шкіри. Вона має дуже простий вигляд, але саме це робить її унікальною – пісенник зберігає сліди ранніх методів виготовлення книг», – резюмувала Кьяра Паландрі.
У бібліотеці розповіли, що книга, відома як Кодекс Хагенеса (за прізвищем родини фермерів, якій вона належала), складається із двох здвоєних аркушів пергаменту та палітурки (захисної обкладинки) зі шкіри тюленя.
Цей матеріал використовували в давнину для виготовлення водостійких та зносостійких виробів. Тож, мабуть, не випадково, що середньовічний пісенник дожив до наших днів. Новітні методи мікроскопії виявили в палітурці дрібні волосинки морського ссавця. Тим часом пергамент, на якому можна розгледіти тексти та ноти, зроблений зі шкіри овець або кіз.
До XVI століття книгу могли використовувати в монастирі або сільській церкві. А потім вона потрапила до родини Хагенесів, де її передавали з покоління до покоління, розповіло видання Live Science.
Партитура в особливій палітурці
Тексти у книжці написані латиною. Вона містить вісім середньовічних літургійних піснеспівів із нотами. Серед них, зокрема, гімн Діві Марії та спів, присвячений Дню всіх святих. Декілька сторінок відсутні.
Як засвідчила реставраторка бібліотеки Кьяра Паландрі, палітурка та низка інших ознак вказують на те, що книгу виготовив норвезький майстер, який працював із місцевими матеріалами. Експертка також припустила, що шкіряний ремінець на книзі, можливо, був зроблений з оленячої шкіри.
«Ця книга справляє неймовірно автентичне враження. Це саме те, що священник чи кантор міг носити із собою до церкви», – каже професор середньовічної латини Бергенського університету Аслауг Оммундсен.
За даними дослідників, палітурка з тюленячої шкіри, з якої стирчать крихітні волоски, є унікальною для середньовічної Норвегії. При цьому такі обкладинки зрідка зустрічаються в інших скандинавських регіонах.
Недавнє дослідження ДНК десятків середньовічних книжкових палітурок XII і XIII століть показало, що кілька «волохатих книг», створених ченцями-цистерціанцями у Франції, мали палітурки зі шкіри тюленів: звичайних та гренландських. Матеріал з різних регіонів подорожував торговими шляхами і міг потрапити до Англії та Бельгії як десятина від скандинавів після завершення епохи вікінгів.
Однак, за словами пані Паландрі, Кодекс Хагенеса відрізняється від континентальних зразків. Це дає змогу припустити, що його виготовили саме в Норвегії.
Учені планують провести додаткові дослідження, аби остаточно з’ясувати походження шкіри та пергаменту, а також уточнити дату виготовлення книги. Зрештою, дослідники мають підтвердити, чи справді пісенник є найстарішою з книг Норвегії, що збереглися.
«Якщо її справді створили тут, це єдина відома середньовічна норвезька книга в палітурці з тюленячої шкіри. Вона має дуже простий вигляд, але саме це робить її унікальною – пісенник зберігає сліди ранніх методів виготовлення книг», – резюмувала Кьяра Паландрі.