Кілька разів похований кошовий-рекордсмен: 10 фактів про людину-легенду Івана Сірка

1-2 серпня, на могилі Івана Сірка, що поблизу села Капулівка на Дніпропетровщині, традиційно вшановують пам’ять кошового отамана Війська Запорозького. Цьогоріч виповнюється 342 роки з дня його смерті.

Іван Сірко (близько 1605 – 1680) – особистість непересічна. Він ходив походами на Османську імперію та Крим, багато разів обирався очільником у козаків і, як твердять перекази, не програв жодної битви. Його життя оповите легендами, і де правда, а де вигадка, точно ніхто не може сказати.

Суспільне зібрало 10 цікавих фактів про Івана Сірка.

  1. Таємниця народження. Рік і місце народження Івана Сірка невідомі достеменно невідомі. За одними даними, він народився між 1605 та 1610 роками в сім’ї шляхтича на Поділлі, за іншими – у слободі Мерефі (зараз – Харківщина). Документальних відомостей про дитинство і юність також не дійшло. Сучасні історики сходяться на тому, що майбутній кошовий отримав належну шляхтичеві освіту. Перша половина його життя – цілковита «біла пляма». Досі, зокрема, невідомо, що саме покликало його на Січ.
  2. Кошовий-рекордсмен. Іван Сірко встановив кілька своєрідних рекордівв історії Запорозької Січі, зокрема, за числом обрань на посаду кошового. За різними даними, він близько десятка разів очолював Військо Запорозьке Низове. Історик Дмитро Яворницький вважав, що на виборах він перемагав 8 разів. На думку сучасного біографа Юрія Мицика, який присвятив вивченню життя Сірка майже три десятиліття, посаду кошового отамана він загалом обіймав 15 разів.
  3. Феноменальний полководець.Ім’я кошового оповите ореолом непереможності. Його часто порівнюють із Чингісханом або Тамерланом. Ще замолоду Іван Сірко уславився сміливістю й розумом, коли під керівництвом Богдана Хмельницького брав участь у морських походах, у штурмах Варни, Трапезунда та інших турецьких фортець. Брав участь у Визвольній війні під проводом Хмельницького, особливо відзначився у битві з поляками під Жванцем.

Існує легенда, що як воєначальник Сірко не програв жодної битви. Це майже правда, оскільки реально як військовий лідер він здобув понад 60 розгромних перемог. Під його керівництвом козаки захоплювали Очаків, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Кілію, Перекоп, Ясси, Кафу, Бахчисарай. Але в його житті були й поразки: історики нараховують близько десятка програних боїв.

  1. Змінні політичні погляди. Протягом життя Сірко не раз мінявсвої політичні переконання. Він то воював на боці російської армії, то укладав тимчасовий союз з татарами, то підлаштовувався під поляків. Політичним кредо отамана була народна мудрість: “Нужда закон міняє”. Як відзначають історики, він часто діяв відповідно до улюбленої приказки.

За часів Руїни, коли Московське царство, Річ Посполита, Османська імперія та часом Швеція боролися за українські землі, політична ситуація була хисткою. Зокрема, 1659 року Сірка вважали переконаним прихильником Москви й противником польської корони. Спливло буквально кілька місяців, і 17 жовтня 1659 року полковник Сірко рішуче відмовився поставити підпис під Переяславськими статтями, які суттєво звужували автономію козацької України в складі Московії.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

  1. Кілька разів похований.Померотаман 1-го (за іншими даними – 10-го) серпня 1680 року на своїй пасіці в хуторі Грушівка (тепер село Іллінка Томаківського району Дніпропетровщини). Його тіло запорожці переправили на Чортомлицьку Січ (тепер – село Капулівка на Нікопольщині), викопали могилу й поховали з почестями.

Після руйнування Січі 1775-го року російськими військами останки Сірка перепоховали на новому місці, але теж під Капулівкою. 1967 року, коли берег, де була могила, підмили води Каховського водосховища, прах Сірка знову перенесли – на вище місце. При цьому череп відправили в Москву, аби антропологи відтворили його портрет. У труну поклали інший – катакомбної людини.

Після цього череп Сірка майже чверть століття залишався в Росії, а після повернення в Україну ще кілька років пролежав у сейфі місцевих чиновників. І лише в серпні 2000 року голову козака приєднали до тіла. Це відбулось через 320 років після його смерті. Меморіальний комплекс “Могила Кошового отамана Івана Сірка” на Нікопольщині наразі є пам’яткою національного значення.

Могила Івана Сірка на Дніпропетровщині. Фото: https://uk.m.wikipedia.org/

  1. Людина-легенда. Іван Сірко – напевне, найлегендарніша особистість свого часу на теренах України. Збереглись перекази про те, що навіть народився майбутній отаман дивним – уже з зубами. Щодо магічних здібностей Сірка можна пригадати легенди про те, як він убив чорта одним пострілом у річці, яку потім назвали Чортомликом, і як ані куля, ні шабля не брали отамана характерника.

Існує також оповідка, що після смерті запорожці п’ять років не хоронили Івана Сірка (за іншим варіантом, його праву руку), а брали з собою в походи, і це їм забезпечувало перемоги.

Дослідники кажуть: ніщо із цього не підтверджено фактами. Та це не применшує значення особистості Сірка в українській історії.

  1. Етимологія прізвища. Саме прізвище “Сірко” має виразну “вовчу” етимологію. Дослідники припускають: можливо, воно навіть було козацьким прізвиськом отамана, яке він отримав, згідно із січовою традицією.

У народних піснях слово “сіромаха” вживається як на позначення вовка, так і козака.

  1. Картина. Російський художник Ілля Рєпінзобразивотамана Сірка у центрі своєї картини “Запорожці пишуть листа турецькому султанові”. Дослідники кажуть: те, що митець відчув інтуїтивно, – правда: у козацького провідника були правильні риси обличчя.

За даними антропологів, кошовий був на зріст трохи вищим від середнього (174-176 см), мав міцну статуру. Прототипом для образу Сірка на картині став відомий військовий діяч, генерал Михайло Драгомиров.

Ілля Рєпін, «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Фото: http://artmuseum.kh.ua/

  1. Портрет. За черепом, знайденим на місці поховання, у Москві була зроблена реконструкція зовнішності Івана Сірка. Це скульптурне зображення показують в одному із залів Дніпропетровського національного історичного музею. На нього орієнтувалися при виготовленні погруддя, яке наразі встановлене на могилі в Капулівці.

Останки кошового дослідили й з’ясували, що вони відповідають опису Івана Сірка й мають характерні сліди від поранень. ДНК-експертизу не робили.

  1. Нащадки. Подружжя Сірків – Іван Сірко та його дружина Софія Сірчиха – мало щонайменше четверо дітей: двох синів Петра та Романа й двох доньок, імена яких не збереглися. Праправнучкою Івана Сірка вважається акторка Марія Капніст-Сірко. Її нащадки наразі живуть на Харківщині. До речі, у Харкові, біля станції метро “Історичний музей” встановлений бронзовий пам’ятник Іванові Сірку.Пам’ятник Іванові Сірку в Харкові. Фото: Суспільне. Дніпро

suspilne.media