У пошуку істинності буття

 
До 100-річчя виходу елегії «Platero y yo» Хуана Рамона Хіменеса, відомого іспанського поета та Нобелівського лаурета, в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася презентація одноіменної вистави, композитором якої став Маріо Кастельнуево-Тедеско. Роль ліричного героя андалузької елегії «Рlatero y yo» виконала актриса Анна Берет, музичний супровід був здійснений гітаристом Марко Топчиї. Анна Берет, дружина Посла Іспанії в Україні, з успіхом грає у різних виставах. У Києві вона взяла участь у першій постановці, адаптованої з тексту іспанського лауреата. Цікавою деталлю вистави була участь дітей, які створювали голос натовпу. Юні актори – учні київських шкіл №176 і 64, де вивчають іспанську мову.
Організатором заходу на честь ювілею видання Нобелівського лаурета стала викладач кафедри романської філології Інституту філології к.філол.н. Юлія Кощій. Вистава відбулася за сприяння Посольства Іспанії в Україні, Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Cooperación Española. На заході були присутні: Надзвичайний і Повноважний Посол Іспанії в Україні Херард Анхель Бугайо Оттоне, ректор Шевченкового університету академік Леонід Губерський, проректор Петро Бех, директор Інституту філології Григорій Семенюк. Відвідали виставу також гості з Посольства Куби, гості з Мексики, перекладач і дипломат Сергій Борщевський, головний редактор журналу «Всесвіт» Дмитро Дроздовський, викладачі кафедри зарубіжної літератури та кафедри теорії і практики перекладу романських мов ім. Миколи Зерова.
Після натхненної вистави викладач Ольга Шестопал прочитала лекцію про постать Рамона Хіменеса, який подарував світові свої вартісні тексти.
Про «Platero y yo». Це рефлексний твір, який приніс Хуану Рамону Хіменесу всесвітнє визнання. З історії виходу твору: вперше світ побачив цю елегію ще за життя автора, у 1917 році. Тодішні критики сказали, що твір написаний для дітей, на що вказує наявність головного героя віслючка Platero, з яким спілкується ліричний герой замальовок. Але насправді це недитячий твір з глибинним змістом. Звісно, діти сприймають світ по-дитячому, чисто, незаангажовано, а написаний текст був створений рефлексивно. На кожен фрагмент поет витратив не більше 10 хв (про що сам автор зауважував у своїх нотатках). А це пояснює поверхове прочитання тодішніми критиками «Platero y yo». Нині ми святкуємо 100-річчя від дня виходу другого перевидання 1917 року андалузької елегії, яка має насправді зміст філософський, де порушується екзистенційна проблема. Ліричний герой елегії перебуває у пошуку істинності буття. Ліризм, нарцисизм притаманні твору. Але це нарцисизм не як залюбленість собою, а це заглибленість у речі. Це відчуття буття речей, їх сутності. Гамма пейзажів, запахи, звуки створюють неповторний ефект прямої присутності читача поряд з ліричним героєм. Образність досягається шляхом описів передання відчуттів – побаченого, понюханого і відчутного. Ослик, який є сюжетним героєм, є, насправді символом дитячості, відкритості і незазищеності. А ліричний герой є суцільновнутрішнім, який самозаглиблюється, шукає відповідь на питання: у чому істина існування? Поезія в прозі, яка є формою аналізованого твору, вказує на модерні риси. Водночас помічаємо яскраві риси символізму і декадансу: образи колодязя, дороги, метелика тощо, а також міркування про смерть, буття. Хіменес надзвичайно цікаво трактує смерть. Вона для нього не є кінцем життя, це ідея тривалості. Смерть як етап існування. Національна ідентичність простежується у підзаголовку, де автор вказує: андалузька елегія.
Про елегію Хуана Рамона Хіменеса можна сказати, що це «недитячість, передана дитячим світосприйняттям».
 

Олександра Касьянова,

прес-центр Інституту філології

№10 (198) 19 травня 2017