Кримське звернення до українського письменства
Вельмишановні колеги, дорогі брати і сестри у рідному Слові!
Нещодавно, на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі, де команда кримчан, організаторів Всеукраїнського літературного конкурсу «Ми – діти твої, Україно!» ім. Д. Кононенка, звітувала перед громадою про його підсумки, я передав голові Національної спілки письменників України Михайлу Сидоржевському кілька екземплярів виданої в Криму книги спогадів про кримського українського поета, публіциста, перекладача Данила Андрійовича Кононенка «Цю землю я любив…». Пояснив, ЩО означає для нас у нинішніх кримських обставинах ця книга про нашого побратима, як і започаткований Д. Кононенком два десятиліття тому літературний дитячий конкурс, який ми відродили торік – вже з його іменем і на всеукраїнському рівні. Це наші духовні творчі кримсько-українські мостики єднання з великою, материковою Україною, наше гуманітарне українське коріння в Криму! І ще одне свідчення того, що навіть в таких неймовірних обставинах можна і потрібно робити нашу українську справу!
Але звичайно ж – набагато легше робити її гуртом. Тому від імені невеличкого авторського колективу і родини Д. А. Кононенка, чиїм коштом було видрукувано у Сімферополі кілька сотень екземплярів цієї книги, я попросив у пана Михайла, а в його особі усю Спілку, посприяти у виданні доповненого, ширшого варіанту книги спогадів про прекрасного письменника, журналіста, громадянина, патріота, одного із засновників української «Світлиці» в Криму – Данила Андрійовича Кононенка. Він чверть століття очолював Кримську організацію НСПУ, його, без сумніву, знала вся літературна Україна. В редакційному архіві досі бережемо десятки фото, сотні надісланих до «Кримської світлиці» з усієї України листів з поетичними і прозовими творами, підготовленими до друку незмінним редактором «Світличного» відділу літератури Д. Кононенком. Тому у цій книзі мають бути не десятки – як тепер, а сотні спогадів! І кожен такий спомин про Кононенка, про український Крим – це для усіх нас ще одна ниточка єднання з рідною Україною.
«Будемо також щиро вдячні усім читачам, землякам, знайомим, шанувальникам творчості Д. А. Кононенка, представникам письменницького цеху, хто, можливо, у наш час розірваних комунікацій раніше не знав про видання цієї книги, але захоче доповнити її своїми спогадами про Данила Андрійовича, котрий своєю творчістю й усім своїм життям прагнув надихнути, окрилити, згуртувати людей довкола високих духовних цінностей, стверджуваних ним у Слові» – таким зверненням закінчується книга «Цю землю я любив…», яку відтепер можна переглянути на нашому газетному сайті в Інтернеті http://svitlytsia.crimea.ua/kononenko-danylo.pdf . Ми пропонуємо Вашій увазі передмову до цієї книги, написану очільником україномовних письменників Криму Михайлом Вишняком, і ще раз закликаємо до кримсько-української співпраці.
Колись Ви писали: КРИМ, СВІТЛИЦЯ, КОНОНЕНКУ. Адреса не змінилася. Тільки тепер вже – ПРО КОНОНЕНКА…№16 (204) 11 серпня 2017
З повагою – Віктор КАЧУЛА,
член НСПУ, заслужений журналіст України
м. Сімферополь, «Кримська світлиця»
№16 (204) 11 серпня 2017
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал