«Звени́гора» — українсько-російський радянський німий художній фільм, в титрах охарактеризований як «кіно-поема». Перша кінострічка трилогії Олександра Довженка: «Звенигора», «Арсенал», «Земля». Це останній фільм Довженка, знятий за чужим сценарієм.
Прем’єра відбулася у Києві 13 квітня 1928 року. Сюжет фільму охоплює дві тисячі років і розповідає про багато етапів історії України: від скіфів і гайдамаччини до Першої світової війни, боротьби Української Народної Республіки з більшовиками, більшовицького руху та білоукраїнської еміграції. Ці етапи об’єднані постаттю діда, що крізь віки прагне розшукати легендарний скарб скіфів, схований біля Звенигори. В його онуків, Тимоша й Петра, різні погляди на суть цього скарбу, і дід як уособлення стародавнього ладу, що відкидає зміни, вагається кому доручити пошуки таємничого багатства.
Цей фільм закріпив за Довженком репутацію провідного українського кінорежисера за використання нових прийомів монтажу, кадрування та символізм. Водночас сюжет отримав неоднозначні оцінки, позаяк засновувався на сценарії згодом репресованих Майка Йогансена та Юрія Тютюнника (Юртика).
Фільм займає 19-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал