“25 жовтня 1992 р. у Києві відмучився 63-річний поет Іван Світличний. Його змучене тіло у вишиванці, подарованій Василем Стусом, упокоїлося на Байковому кладовищі. Страшно правдиво пролунав шепіт Леся Танюка: “Найкраще, що у тебе було, Іване, похорон!”, – Ганна Черкаська, https://www.facebook.com/mirastudia.ua
Він був одним з лідерів та ідеологів національно-демократичного руху 1960–1970-х рр., літературознавець, поет, перекладач (1929-1992).
Василь Стус і Іван Світличний
“Його називали архітектором шістдесятницького руху, лицарем духу, світлом у темряві. Він народився і виріс на радянській і російськомовній, як її позиціонували, Луганщині, але до останнього дня боровся за незалежну Україну і українську мову.”, – Радіо “Свобода”.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Більше про Світличного читайте тут:
https://uahistory.com/topics/famous_people/2658
Іван Світличний (20 вересня 1929, Половинкине, Старобільська округа, Українська СРР — 25 жовтня 1992, Київ, Україна) — український літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач, діяч українського руху опору 1960–1970-их років — шістдесятництва, репресований. Лавреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка. Старший брат Надії Світличної. Член Міжнародного ПЕН-клубу (1978).