Вітаутас Ландсбергіс: «Кінець Росії буде печальним»

Тридцять років тому світ святкував кончину радянської імперії. Литва першою покинула ненависний Союз, поклавши край піввіковій окупації. Шлях до незалежності був героїчним та драматичним. Народний фронт “Саюдіс” очолював музикознавець Вітаутас Ландсбергіс. Він був останнім головою Верховної ради Литовської РСР та першим фактичним лідером звільненої держави.

Сьогодні Литва, яка вступила до ЄС та НАТО, задає тон у боротьбі з диктатурами: займає жорстку позицію щодо путінської загрози, дає притулок борцям із Лукашенком та сміливо йде на конфлікт із Китаєм.

У розмові з Галиною Аккерман Вітаутас Ландсбергіс говорить про загрозу російського імперського реваншу. Французьку версію інтерв’ю публікує  видання Desk Russie. (Передрук для litgazeta.com.ua – з  graniru.org).

 

– Як виглядає розпад СРСР із тридцятирічної історичної дистанції?

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

– Радянський Cоюз провалився – не розвалився, а саме провалився в бісівську безодню, в бісівщину власного виробництва. Через моральну неспроможність і глибинну порочність. Цей уявний союз був заснований на насильстві замість віри у людяність. Нелюдська держава – Росія сталінського штибу – не допускала рефлексії, щоб хоч трохи засумніватися в обраному шляху насильства. Ми зробимо вас щасливими насильно – таким було гасло більшовиків. Щасливими, незважаючи на масові розстріли, депортацію, табори, Голодомор тощо. У цьому вся була глибинна порочність цієї системи.

– Як ви оцінюєте роль Горбачова?

– Щодо Горбачова треба розуміти головне. Горбачов не був справжнім державним діячем і видатної особистістю. Його підібрали гебістські структури, а саме Юрій Андропов, колишній глава КДБ і потім керівник СРСР. Андропов його запросив і сказав: ти керуватимеш, тому що нам потрібні деякі зміни. Ці зміни можуть допомогти нам зберегти радянську державу та обдурити Захід, начебто країна змінюється. Вигадали потім слово “перебудова”. Ідемо, мовляв, у бік демократії, не буде нової світової війни, і всі були щасливі. Але то була гра, сценарій. Горбачов виконував цю роль дуже успішно. Але коли справа дійшла до істотних речей, таких як свобода і гідність і людей, і народів, то він був не на рівні, тому що він був вихованцем колишньої гебістської системи. Тому він і не відбувся як велика особистість. Він заплямував себе кров’ю при всьому уявному реформаторстві, зокрема у Литві, коли він спочатку запровадив економічну блокаду, а потім відправив до Литви десантників. Кульмінацією стала загибель мирних жителів від їхніх рук під час штурму телевізійної вежі 13 січня 1991 року.

– Ви вважаєте, що процес, який ми називаємо гласністю та розбудовою, вийшов з-під контролю Горбачова?

– Та він ніколи не був під його контролем. Горбачов сам був під контролем!

– Поговоримо тепер про актуальні події. Як ви оцінюєте нинішню ситуацію на українсько-російському кордоні?

– Є реальна загроза Україні, бо Кремлю не терпиться. У них не виходить. Війна, яку Путін нав’язує Україні та Заходу, вже перейшла з холодної до стадії напівхолодної. Ця війна йде, і вона дуже витончена, гібридна, різнобічна. Україна стоїть Путіну поперек горла. Путінський режим – це державники, які уявили себе відновниками імперії, Радянського Союзу з усіма володіннями. Але Україна є каменем спотикання для їхніх планів. Її найважче проковтнути. Звідси і йде ненависть до України, її самостійності, і можлива агресія на повну силу. Перед нами перспектива цілковитого безумства. Якщо Путін нападе на Україну, це означатиме кінець для Росії і, можливо, для Європи та навіть для людства.

– Ви думаєте, що, якщо відбудеться ще одне часткове захоплення України, це може спровокувати світову війну?

– Якщо це станеться, Путіна ніщо не зупинить і з інших захоплень. Але є демократичні країни, які не хочуть бути під п’ятою Кремля і хочуть зберегти свою самостійність, суверенність від Росії. Президент Франції Макрон багато говорив про необхідність суверенності Європи. Не знаю як для Макрона, а для мене суверенність Європи – це незалежність від путінської Росії. Це завдання, за яке треба боротися, зберегти суверенність Європи. І Україна хоче бути саме Європою! Для Кремля це просто жах. Начебто Кремль має право вирішувати, хто може вільно обирати свій шлях, а хто не може. Україна, на думку російської влади, такого права не має. Але вона усвідомила, що якщо вона опиниться під Росією, то перестане існувати. Їй не дозволять бути ні країною, ні народом. Саме це й проголошує правитель із Кремля: українського народу немає, України як країни немає, і він це може “довести”, якщо доведеться навіть за допомогою ядерної зброї.

– А яку роль у цій гібридній війні відведено Лукашенку? Як вирішити кризу на польсько-українському кордоні?

– Лукашенко – це холуй Кремля. Він робитиме те, що йому вкажуть. І говорити треба не про Лукашенка, а про його хазяїна.

– Якщо це рішення Путіна – спровокувати кризу з мігрантами, то чому зараз?

– Напевно, тому, що час правління Путіна наближається до кінця. Він забезпечив собі довічне правління, але хто від цього щасливий? Чого від нього чекати, окрім нинішньої зухвалої політики, тільки надовго? Так, до речі, було й із радянським комунізмом. Радянські правителі стверджували, що їхній лад вічний. Можливо, путінське зло теж вважає себе вічним.

– То чи вдасться врегулювати кризу з мігрантами?

– Це як скаже господар. Якщо господар вирішить перетворити це на справжню війну з масовим переселенням так званих мігрантів, тобто обдурених бездомних людей, то створиться армія з цих безпритульних, яку хочуть націлити на Європу, щоб цю ненависну Європу зруйнувати.

– Які наслідки це матиме для Литви?

– Це буде перевірка на міцність, на виживання. Але це буде випробування для всієї Європи. Німеччина може бути пригніченою і розбитою.

– Чому ви думаєте, що Німеччина буде розбита?

– Тому що вона вже зараз розбита! Вона не сміє чинити опір російській гегемонії. Їй переконали, що вона завжди винна перед Росією і що ніякої фундаментальної критики Росії німцям не дозволено. Ось у чому біда.

– Чи успішний путінський газовий шантаж Європи?

– Російська влада думала, що завдяки своїм енергетичним ресурсам вони зможуть диктувати умови Європі та всьому Заходу. Але в них нічого не вийде. Обстановка у світі швидко змінюється. На тривалий термін Росія не має виграшної карти, і молитися на неї ніхто не буде. Їхні ресурси кінцеві, і вони вичерпаються.

– Що станеться, коли ресурси вичерпаються?

– Росія вже зараз йде в обійми Китаю з перспективою зникнення, навіть якщо не брати до уваги такий фактор, як глобальне потепління, коли більша частина її території може виявитися затопленою вічною мерзлотою. Правителі Росії вважають себе господарями становища і навіть, можливо, диктаторами світового рівня, але кінець Росії буде сумним.

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.