У світі, де література прагне не лише розважати, а й глибоко зачіпати найпотаємніші струни людської психіки, особливе місце посідає жанр дарк-роману (Dark Romance). Це потужна течія, що сміливо досліджує табуйовані теми, складні, а часом і деструктивні стосунки, балансуючи на межі емоційного дискомфорту та захоплюючої драми.
Світова популярність дарк-романів зростає з кожним роком, привертаючи мільйони читачів, які шукають інтенсивних переживань, психологічної глибини та нешаблонних сюжетів. В Україні цей жанр також динамічно розвивається, знаходячи свого читача і формуючи унікальний голос.
Однією з популярних представниць цього напрямку в українській літературі є Мілана Дарк. Вона не боїться занурюватися у пітьму, висвітлюючи теми, які багато хто воліє обходити, і створюючи персонажів, чия неоднозначність викликає гаму суперечливих емоцій. Сьогодні маємо унікальну можливість зазирнути у світ творчості Мілани, щоб дізнатися, що надихає її на створення відвертих і гостросюжетних історій, як вона працює зі складними темами та що чекає на дарк-роман в українському літературному просторі.
Мілана Дарк — українська авторка дарк-романів та психологічної романтики. У своїх історіях вона поєднує емоційну глибину, драматизм і правдивість людських почуттів, створюючи сильні, суперечливі та дуже живі сюжети.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Мілано, як давно ви зрозуміли, що дарк-роман – це той жанр, у якому хотіли б писати? Тобто коли і з чого почалася ваша літературна діяльність?
Я не вибирала дарк-роман. Він сам прийшов у моє життя. Моя літературна діяльність почалась тоді, коли я вперше написала сцену, де любов була не ідеальною, а правдивою: з болем, конфліктами, напругою, заборонами. І я відчула, що це моє. Мені завжди було замало «солодких» романів. Я хотіла говорити про почуття, які люди зазвичай ховають: одержимість, страх втратити, боротьбу характерів, владу над серцем іншого. У темряві є глибина, сміливість і чесність. І саме це я й шукаю в історіях. Тому дарк-роман — це не просто жанр. Це спосіб показати любов такою, якою вона буває насправді. І саме з цього почалася моя творчість.
Чи довго обирали псевдонім?
«Мілана Дарк» з’явилась у той момент, коли стало ясно, що мої історії про пристрасть, межі й темні куточки людської душі. Мені хотілося обрати ім’я, яке звучить м’яко, але залишає після себе натяк на щось заборонене й глибоке. Так, власне і народилася Мілана Дарк.
З якого твору почалося ваше знайомство з дарк-романом?
Знайомство з дарк-романом у мене почалося з Коллін Гувер. Після її книг я вперше зрозуміла, що романтика може бути не тільки красиво-ніжною, а й жорсткою, травматичною, і навіть болісною, але при цьому надзвичайно правдивою.
Чи насправді такий темний дарк-роман, що його «бояться» більше, ніж трилер, містику, горор?
Я не вважаю, що дарк-роману «бояться» більше, ніж трилерів чи горорів. Швидше, це інший тип страху. У трилері лякає небезпека. У горорі є щось нереальне. А дарк-роман може лякати тим, що він занурює у дуже реальні, складні емоції та непрості стосунки. Для когось це чесність, для когось ніби виклик, а для когось — територія, яку не хочеться досліджувати. І це нормально, бо кожен обирає той рівень глибини, який йому комфортний. Дарк-роман не страшніший. Він просто відвертіший.
Яку роль, на вашу думку, дарк-роман відіграє у світовій та українській літературі? Чи може він бути способом безпечно дослідити табуйовані теми?
Я вважаю, що дарк-роман має своє важливе місце, бо він дозволяє торкатися тем, про які часто мовчать. У ньому можна безпечно пережити складні емоції, подивитися на стосунки з іншого боку й краще зрозуміти себе. Це щось більше про чесність. І саме тому цей жанр потрібний як світовій, так і українській літературі.
Дарк-романи відчиняють двері куди?
Я думаю, що дарк-романи відчиняють двері туди, куди ми зазвичай не заглядаємо. У наші страхи, слабкості, заборонені бажання, складні почуття. Вони дозволяють побачити себе з іншого боку і зрозуміти, чому ми відчуваємо так, а не інакше.
Три найтемніші дарк-романи, які ви читали.
Якщо говорити про справді темні й знакові дарк-романи, які сформували жанр і моє ставлення до нього, я б виділила такі:
- Пенелопа Дуглас — «Збоченець»
Книга, яка стала для багатьох точкою входу в жанр. Тут і психологічний тиск, і одержимість, і атмосфера, що стискає легені. Це та темрява, яка магнетизує. - Т. М. Фрейзер — «Король»
Брутальний, грубий, але відверто емоційний роман. Він показує темний бік кохання та ті внутрішні рани, які роблять героїв такими небезпечними й такими живими. - Скарлетт Сент-Клер — «Дотик темряви»
Міфологічний, похмурий та глибокий. Темний роман із красивою атмосферою. Тут і влада, тіні, спокуса й вибір, який завжди має ціну.
Який свій роман ви б насамперед порадили прочитати тим, хто сьогодні вперше дізнався про Мілану Дарк?
Якщо людина вперше знайомиться з моєю творчістю, я раджу почати з «Після тієї ночі».
Це історія, у якій зібрано все, що мене визначає як авторку. Емоції на межі, сильні характери, заборонена хімія, психологічний тиск, вибір між болем і коханням, між минулим і теперішнім. У цьому романі є темрява, є ніжність, є внутрішня боротьба, і є та напруга, за яку читачі люблять дарк. Він водночас щирий і жорсткий, красивий і болючий.
Чи є у вас ідеальний час, місце, умови, які особливо надихають писати?
У мене немає чогось на кшталт «ритуалу письменника». Я можу писати будь-де, якщо всередині є настрій і сцена вже дозріла в голові. Але, якщо чесно, найчастіше мене «накриває» ввечері або пізно вночі, коли навколо тихо. Коли всі емоції за день влягаються, а думки стають більш яскравішими. І саме тоді народжуються найвідвертіші моменти між героями. Мені не потрібна ідеальна атмосфера, достатньо повного занурення в історію. Я можу писати на кухні, у ліжку, у транспорті, якщо між героями в мене всередині вже почався діалог, я просто сідаю і записую.
Робота над яким романом запам’яталася вам найбільше і чому?
З усіх моїх книг найбільше мені запам’яталася робота над «Дружиною мого брата». Це був роман, який вимагав багато емоційної чесності. Бо історія складна, суперечлива і дуже психологічна. Писати Софію, Владислава і Антона було непросто, бо всі троє мають свої травми та мотиви, і їхні стосунки не можна назвати простими чи однозначними. Це той тип сюжету, де доводиться постійно балансувати між темрявою й людяністю. Саме тому цей роман і запам’ятався найбільше. Бо він змусив мене вийти за межі комфортного й заглибитись у теми, які зазвичай не озвучують вголос.
Про що ваші дарк-романи?
Мої дарк-романи — про складні стосунки і справжні емоції. Про людей, які не ідеальні, але чесні у своїх почуттях. Про кохання, яке часто починається не з ніжності, а з конфлікту, болю чи внутрішньої боротьби.
Чи впливала думка ваших читачів на поворот сюжету? Який відгук / коментар вам найбільше запам’ятався і як ставитеся до критики ваших творів?
Так, читачі на мене впливають, але не в тому сенсі, що змінюють сюжет. Їхні емоції, коментарі, реакції показують, які сцени спрацювали, а де потрібно додати більше глибини. Але історію я завжди веду сама. Найбільше запам’ятався дуже простий коментар читачки: «Я прочитала розділ і зрозуміла себе краще». Мені здається, це найцінніше, що може почути автор, — коли історія комусь допомагає хоча б трошки. До критики ставлюся спокійно: не всім має подобатися те саме. Головне, що мої історії знаходять своїх людей.
Як ви створюєте хімію та зв’язок між персонажами у ситуаціях, де стосунки починаються з конфлікту, а не з порозуміння?
Хімію між героями я будую на напрузі. Коли стосунки починаються з конфлікту, персонажі показують справжні емоції, і саме це робить зв’язок між ними сильним. Я даю героям час посваритись, зіткнутися характерами, сказати щось різке і в цих моментах починає з’являтися справжня цікавість одне до одного. Хімія виникає тоді, коли вони вже не можуть бути байдужими.
У чому сила і слабкість ваших героїнь?
Сила моїх героїнь — у їхній здатності підніматися після падінь. Вони можуть боятися, помилятися, злитися, але все одно йдуть вперед. Їхня слабкість — у тому, що вони люблять надто сильно. Іноді це ранить, іноді рятує, але саме це робить їх живими.
Чи є, якщо немає, чи плануєте видання своїх романів? Ви, ваша творчість і українські / зарубіжні видавництва.
Поки мої книги не видані у паперовому форматі, але я дуже хочу цього в майбутньому. Я відкрита до співпраці з українськими й навіть зарубіжними видавництвами. Головне, щоб історії залишилися такими, як я їх задумала. Тому видання — це питання часу. І я вірю, що момент обов’язково настане.
Чи надсилали рукописи у видавництва, можливо, брали участь у конкурсах?
Поки що не надсилала свої рукописи у видавництва й не брала участі у конкурсах.
Спершу хотіла збудувати свою аудиторію на платформах і зрозуміти, який напрямок розвитку для мене найближчий. Але ідею паперового видання розглядаю і дуже відкрита до можливостей у майбутньому.
Ваші побажання читачам порталу Експеримент.
Хочу побажати вам читати те, що робить вас щасливими. Не бійтеся історій, які змушують переживати, хвилюватися чи навіть злитися — це означає, що книга доторкнулася до живого. Дякую, що відкриваєте нових авторів і даєте шанс новим жанрам. Мені дуже приємно, що мої історії можуть бути частиною вашого життя. Бережіть себе і свою любов до книжок.
Цікава інформація про Мілану Дарк:
3 людини, які надихають:
- Коллін Гувер
- Пенелопа Дуглас
- Крістофер Нолан
5 речей, які викликають посмішку:
- Коли сцена сама складається в голові
- Кавовий аромат
- Добрий коментар від читача
- Сніг за вікном
- Те, що редакція «Експеримент» запросила мене на інтерв’ю
5 улюблених міст України:
- Львів
- Київ
- Житомир
- Хмельницький
- Івано-Франківськ
Улюблений колір:
- Темно-бордовий
Хобі:
- Писати
- Читати психологічні романи
- Створювати атмосферні візуали для книг
Мілано, велике спасибі за надзвичайно цікаву розмову! Ми щиро вдячні, що ви знайшли час відповісти на наші запитання та поділитися своїми думками і досвідом у світі літератури.
Було дуже приємно познайомитися ближче з вами та світом ваших дарк-романів.
Бажаємо вам невичерпного натхнення, нових захоплюючих ідей і мільйонів вдячних читачів! Нехай ваш наступний роман буде ще більш успішним та резонансним!