“Українська літературна газета”, ч. 9-10 (327-328), травень 2022
Сара Буeно Ормігo (Sara Bueno Hormigo) – (Ла-Лінеа-де-ла-Консепсьйон, Кадіс, 1991), відома як Сара Буо – іспанська поетеса, яка оголила душу в Instagram і силою свого таланту зуміла перетворити цю мережу в канал самовираження, здатний залучити не лише міленіалів, а й людей різного віку, до вічного літературного жанру, – поезії.
Маючи диплом юриста і ступінь магістра в галузі цифрового маркетингу та електронної комерції, Сара в 2005 році змінила курс, щоб створити блог і ділитися своїми віршами. З цього все і почалося. Зараз у неї більше 400 000 підписників, які її читають, насолоджуються її творчістю, коментують вірші та роздуми в соціальних мережах.
2021 вийшла друком четверта поетична збірка Сари Буо «Fragilidades» («Крихкість») – книга, що за словами авторки, відкриває шлях до «нової» чутливості, до сутності крихкого, котре присутнє у всіх нас, акцентує на тому, що ми можемо цінувати свою крихкість, як щось прекрасне, і виявити, що без тих моментів слабкості, які всі ми переживаємо, життя втрачає частину свого найглибшого сенсу.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
У вересневому (2021) номері іспанського видання «Cosmopolitan» вийшло інтерв’ю з Сарою Буо, де поетеса розповідає, про те, що рухає нею, чому вона пише і що читач знайде в її віршах.
Сара, звідки взялося натхнення для написання такої гарної книги?
Все це виникло в момент особистої вразливості, в результаті ситуації, яку ми пережили в зв’язку з пандемією. Настав переломний момент, коли я заглянула у минуле і виявила багато накопиченої ностальгії, яку потрібно було виплеснути. Ось так воно і народжується. З того моменту, коли я зрозуміла, що вразливість – крихкість – це щось дуже внутрішнє, дуже наше – також можна сприймати як щось дуже прекрасне, і саме тому, ми не повинні відмовлятися від неї. Потрібно навчитися жити з крихкістю, поважати її і любити.
Ви претендуєте на якості, які вважаються типовими для слабких людей? Чи може крихкість зробити Вас більш стійкою?
Звичайно… Крихкість робить нас сильними, тому що ми не можемо від неї відмовитися, це частина нас. Це робить нас чутливими, вразливими до світу. Це дає нам прекрасну призму, через яку нам відкриваються дивовижні речі. Життя з нею живить вас самопізнанням і силою.
Ви написали: «Три сумні спотички, які зробили мене страшенно сильною». Чи можете Ви розповісти нам, що це були за спотикання?
(Сміється) Вони досить поширені. Цей камінь спотикання пов’язаний з тим, що людина відчуває до себе, для перенесення тієї любові, якою ми маємо навчитися управляти; інший, – сентиментальний, який ми всі колись відчували, а також той, який, здається, розуміє світ. Раптово ви розумієте і засвоюєте певні коди життя і те, як працює суспільство, в якому ми живемо.
Чому, на Вашу думку, молоді жінки захопилися Вашою поезією?
Тому що вона говорить про все. Про речі, які відбуваються з кожним з нас, про повсякденні справи… Мені подобається думати, що поезія – це чудова соціальна мережа, яка об’єднує людей. Я думаю, що в цьому і полягає сенс – з’єднати багатьох людей, які відчувають схожі речі. Це і є магія.
Ви також пишете феміністичні вірші …
Звичайно, поезія – це світ, і від неї можна вимагати всього. Поезія – це все, що бачиться, і все, що піддається боротьбі та почуттям. І звичайно, що від поезії можна вимагати рівності.
Якби Вам потрібно було додати музику в свої вірші, якою б була ця музика?
Я пишу з автором на ім’я Агнес Обель. Вона датська композиторка, піаністка і співачка. Це і є саундтреком того, що я пишу.
Ваші роботи є в Instagram. Навіщо нам читати Вашу книгу?
Я раджу читачам «Сosmopolitan» прочитати «Fragilidades», тому що це книга, в якій ми всі можемо відчути своє відображення. Я думаю, що ми повинні примиритися зі своїми слабкостями, зрозуміти їх і вчитися на них. І це книга, за допомогою якої цього можна досягти.
Вірші і цитати зі збірки «Крихкість»:
ЖИТТЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ
Життя починається мимоволі,
як зітхання,
як усмішки,
які ми
стримуємо.
Починається після удару,
після травми,
після втрати,
після кави,
обіймів,
занурення в море,
в улюблений фільм,
у розпашілі вуста.
Починається.
Клянусь.
Життя вперше,
починається
сотні разів.
ЗНАННЯ
Між нами –
шлях, прокладений швидко,
нерівний, складний,
який не пройти.
Я не вмію казати «прощай».
Часом я сильна, часом надто слабка.
Я не вмію тримати пусті в своїм серці місця,
хоча сил їх позбутись в мене обмаль,
на жаль.
Між нами –
занедбаний шлях,
віщує дорогу, яку ми ніколи не оберем,
але її існування нам не обірвати.
В ПОЛІ ЗОРУ
Як легко лишатися в полі зору,
тепер, коли ніхто не дивиться в очі.
Матеріал підготувала і переклала
Марина Сушко
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/