“Українська літературна газета”, ч. 9 (353), вересень 2023
«Скарбниця української мови. Природа. Словник понять» – це видатна праця Олекси Синиченка, яка пропонує читачам багатий словниковий ресурс, спеціалізований на поняттях зі сфери екології та природи. Цей спектр лексичного апарату є першим словником ідеографічного напрямку в Україні, що робить видання справді унікальним.
Головне призначення цього лексикона, який є першим українським ідеографічним словником (тезауросом) – допомагати в пошуку потрібного слова зі сфери природи. На відміну від зарубіжних тезаурусів, де голі списки слів, у цьому словнику пропоновані слова супроводжує інформація, яка полегшує вибір словесного засобу: значення слова, його стилістична характеристика, частота вживання в художній літературі, приклади використання тощо. До ключових слів даються російські та англійські відповідники. Лексикон може правити за тлумачний словник, за фразеологічний, за орфографічний, за словник епітетів, за словник сполучуваності слів. Його можна використовувати і як підручник української мови, а також як енциклопедичний довідник.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
На відміну від звичайних словників, «Скарбниця української мови» надає відповідне значення, розгорнуту стилістичну характеристику, визначає частоту вживання у профільній літературі та, відповідно, приклади використання. Це значно полегшує вибір потрібного слова та допомагає розуміти його в контексті.
Також необхідно відзначити той момент, що кожне ключове слово має російські та англійські еквіваленти, що дозволяє розширити словниковий запас і використовувати книгу для перекладу та навчання іноземних мов.
Це грунтовне, фахове та поліфункціональне видання можна вважати не лише словником, але й довідником, який охоплює різні аспекти мови, такі як фразеологія, орфографія, епітети та сполучуваність слів. Це дозволяє використовувати книгу не тільки як джерело словникових даних, але й як підручник з базових норм української мови та тематичний енциклопедичний фаховий посібник.
Не секрет, що ще донедавна в науковому середовищі природничо-математичних дисциплін здебільшого використовували російськомовну термінологію, понятійний апарат. Це неабияк вносило складність та фактично нівелювало україномовну наукову думку. І тому подібні видання є дуже цінними та актуальними, зацікавлять широку аудиторію та повинні всіляко поширюватися у вітчизняному науковому та літературному просторі.
До уваги читача «УЛГ» інтерв’ю, яке записав із Олексою Синиченком грузинський письменник, перекладач Сосо Чочія.
Олексо Пантелійовичу, здійснилася ваша давня мрія. Що ви відчуваєте, тримаючи в руках сигнальний примірник вашого тезауруса, першого українського тезауруса?
Що вам сказати… Коли узяв до рук цей фоліант, то, крім його ваги, а важить він два з половиною кілограми, відчув я несказанну, неописну радість. Це, мабуть, почуття батьків, коли уперше візьмуть у руки своє дитя. Гадаю, це найщасливіший день у моєму житті.
Що спонукало вас узятися за укладання такого словника?
Спонукала професійна робота. Працюючи у видавництві «Дніпро» (тоді ще Держлітвидав України), я почав редагувати перекладні книжки – і зіткнувся з проблемою пошуку слова. Бачиш, перекладач ужив не те, невдале слово. Думаєш, чим замінити, а підхоже слово в пам’яті не спливає. І став я розписувати слова на картки та розтасовувати їх за темами, щоб років за два мати собі доброго посібника. А потім захотілося більшого, захотілося такого словника, який би не тільки подавав слова, а й допомагав вибрати з-поміж них те, що в цій мовній ситуації найбільше підходить. Посягнувши на всю лексику української мови, я розписав на аркуші з назвами тем заголовні слова з усіх одинадцяти томів академічного «Словника української мови». А потім зрозумів, що всіх тем мені не потягти, і обмежився тією лексикою, що стосується природи.
Чим особливий ваш словник і що він може дати тому, хто буде ним користуватися?
Особливий перш за все тим, що слова в ньому розташовуються не в алфавітному порядку, а за темами. В Україні це перший такий словник. Головне його призначення – допомагати кожному користуватися всіма багатствами української мови. Він може правити за тлумачний словник, за фразеологічний, за синонімічний, за орфографічний, за словник епітетів, за словник сполучуваности слів та інші й навіть за перекладний, бо ключові слова даються російською та англійською мовами. Разом з тим це ще й підручник української мови та енциклопедичний довідник.
Як довго йшли ви до видання «Скарбниці…»?
О, йшов я дуже довго. Цей словник узявся був робити ще в 1958 році, але за видавничою та перекладацькою роботою, за іншими справами зрідка вдавалося викроїти на це годину-другу. А сів по-справжньому за цю роботу по виході на пенсію, в 1991 році, встановивши для себе 42-годинний робочий тиждень, а останню крапку поставив в 2015-му. Творення словника затягнулося і через те, що укладачеві треба було підковуватися в лексикографії, шукати й випробовувати методи роботи, затратити силу-силенну часу на підготовку алфавітних покажчиків.
Кому завдячуєте вихід вашого словника?
Завдячую насамперед двом людям. Першою назву свою дружину Галину Петровську, яка не одне десятиліття терпіла те, що її чоловік день у день від рання до вечора сидить схилений над робочим столом, і не тільки терпіла, а й підпомагала мені, розуміючи значення моєї праці. А друга людина – це Петро Перебийніс, якого я називаю хрещеним батьком мого словника. Дізнавшись, над яким словником я працюю, він запропонував друкувати його в редагованому ним журналі «Київ». Якби не ця публікація, яка тривала чотири роки, то я, мабуть, ще й досі готував би картки для котрогось із дев’яти томів.
Де ви брали слова для свого словника і скільки в цьому томі слів?
Брав із багатьох джерел – з двох десятків словників, серед яких і «Словник чужослів» канадця Павла Штепи, з лексичної картотеки Миколи Лукаша, який десятиліттями збирав матеріал для великого словника української мови, брав і безпосередньо з творів письменників, щось підхоплював і з живої мови. Слово до слова, фраза до фрази – і вийшов том більш як на тисячу сторінок. В цьому томі понад 35 тисяч слів та виразів.
Олексо Пантелійовичу, ви мені якось розповідали про зарубіжні тезауруси… Розкажить, чим відрізняється ваш словник понять від зарубіжних тезаурусів?
Відрізняється насамперед обсягом. Зарубіжний тезаурус – це звичайна книжка десь на 400 сторінок. А наш – он яке томище і охоплює лише природу. В «Тезаурусі англійських слів та виразів», що уклав Роже, про дощ лише 8 рядків, а в нашому словнику понять гніздо «Дощ» займає 17 великоформатних сторінок петитом. У них список слів, а у нас і значення слова, і його стилістична характеристика, і частота вживання в художній літературі, і епітети до цього слова, і дієслова, з якими воно сполучається, і приклади використання, і зразки образного змалювання, і фразеологізми та перифрази, загалом майже все про поняття, позначене цим словом. Тут і наука, і поезія.
Чи важко вам було, скажемо так, творити, будувати цей словник?
Загалом кажучи, створення словника – справа не з легких. Хтось із відомих людей, чи не Сумароков, написав, що за злочини можна карати, посадивши провинного за укладання словника (сміється). А для мене це була цікава, захоплююча робота, приємне купання в нашому словесному морі.
Наклад цього видання зовсім малий – лише 100 примірників. На кого словник розрахований і з урахуванням цього яким має бути мінімальний наклад його наступного видання?
Цей словник для тих, хто хоче користуватися всіма багатствами української мови, а не лише словами свого активного словесного запасу і насамперед для тих, хто має справу з художнім словом – для письменників, журналістів, перекладачів тощо. Та й для викладачів української мови це неоціненний посібник. А це тисячі й тисячі людей. І ще скільком людям захотілось би придбати це видання, бо ж це і словник, і підручник української мови, і енциклопедичний довідник. Але кусається ціна… Гадаю, що наступне видання має вийти не менш як тисячним накладом. Про це мріяв і незабутній Михайло Слабошпицький, директор видавництва «Ярославів Вал». Він звернув увагу на мій словник ще тоді, коли він друкувався в журналі, і взяв на себе труд його видати. За це я йому безмежно вдячний, як вдячний і Світлані Короненко, яка випустила цю книгу в світ.
Що б ви хотіли сказати користувачам вашої «Скарбниці…»?
Їм я хотів би побажати любити, шанувати й берегти рідну нашу мову, таку красиву і багату, одну з найбагатших мов світу. Ну і частіше заглядати в цей словник. І не тільки заглядати, а й читати, збагачуючи себе та тішачись нашими мовними скарбами.
Дуже дякую, Олексо Пантелійовичу, за цю цікаву розмову.
Красно дякую.
Спілкувався Сосо ЧОЧІЯ
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.