Коран – українською у Туреччині

 
 
Повний переклад Корану українською мовою, здійснений вперше в Україні кандидатом історичних наук, головою Центру ісламознавчих досліджень Національного університету «Острозька академія» Михайлом Якубовичем, вийшов у Туреччині – через три роки після його першої публікації у «Центрі імені Короля Фагда з друку Преславного Сувою» у місті Медина в Саудівській Аравії. 
Наша розмова – із автором перекладу.
 
Яка передісторія виходу смислів Корану у Туреччині?
У липні 2015 року, під час поїздки в Стамбул, я провів зустріч із партнерами «Острозької академії» у Туреччині, які запропонували видати переклад в такій державній інституції як Управління в справах релігій Турецької Республіки. Пізніше, у відповідності із домовленістю, я дав дозвіл на друк перекладу смислів Корану  – двох  видань: одне українською, друге – арабською. Управління забезпечило вихід у світ вже десятків перекладів смислів Корану різними мовами світу.
 
Ще під час випуску першого видання перекладу українською мовою Ви мріяли про додаток до нього – аудіодиск…
Тоді я записав у спеціальній студії у «Центрі імені Короля Фагда з друку Преславного Сувою» 36 сур  (розділів). Було змонтовано і відповідний текст арабською – його читав тодішній імам мечеті пророка в Медині Алі аль-Хузейфі. Сприйняття Корану на слух – це традиція в арабському світі. Цьому надається велике значення. Є вже розробка, яка дозволяє слухати Коран з мобільного телефону, є електронна версія Корану арабською мовою для друку, щоб можна було брати цитати й вставляти у тексти. Тобто, всі наявні сьогодні мультимедійні технології в Саудівській Аравії використовуються для того, аби Коран був доступний людям у будь-якій формі…
 
А тепер і українською…
Так. У новому випуску Корану українською звучить голос Євгена Підгорного, професійного диктора й звукорежисера.
 
Мусульмани вважають, що неможливо перекласти Коран іншими мовами – можна лише піднести в іншій мовній інтерпретації його смисли. Але ви насмілилися, і зрештою комісія експертів «Центру» у 2012 році прийняла рішення оприлюднити Вашу роботу за рахунок державного фінансування. Чим зацікавив переклад цю поважну інституцію?
По-перше, я переклав Коран із оригіналу, з арабської мови, а, по-друге, ставив перед собою завдання здійснити роботу так, щоб переклад істинно відображав дух Корану. Відтак  українська версія Корану відповідає доктринальним вимогам тлумачення Священної Книги мусульман. Коли я запропонував таке виконання, то «Центр» визнав його як відповідне.
 
У нинішньому столітті і в минулому ще жоден рядок  перекладу Корану українською мовою не зазнавав такої прискіпливої експертизи…
Подібна експертиза проводиться лише у випадку, якщо «Центр» береться за видання перекладу Корану – на будь-яку мову, – засвідчуючи таким чином, що зроблено переклад канонічний.
 
Якою є методика оцінки перекладів Корану?
У «Центрі» розроблена типова методика оцінки перекладу Корану, яка враховує специфіку тої чи іншої мови. Кожна частина мого перекладу перевірялася експертом-коранознавцем. Зокрема, таку функцію виконав доктор В.Абдур-Рахім. Він  автор дуже популярного підручника «Уроки арабської мови», визнаного в усьому світі. Його вважають одним із найкращих арабських філологів сьогодення. Він голова комісії і керівник відділу перекладів Центру. Знає багато східних мов і всі основні європейські, в тому числі читає українською та російською.
Аналогічну роботу щодо правдивості мого перекладу здійснили також шейх Хазім Хайдар, шейх Омар Хавія – визнані в мусульманському середовищі фахівці, які спеціалізуються на коранічних науках. Вони викладають в університетах, мають багато друкованих праць.
Консультантом був також професор Мединського та університету Аль-Азхар в Каїрі Ахмад аш-Шаркаві.
Це фахівці, які мають і релігійний авторитет, і науковий. У «Центрі», що по суті є містом у місті зі своїм життєзабезпеченням, таких працює дуже багато.
 
Були зауваження з боку арабських фахівців до Вашого  перекладу?
Ні. І завдяки тому, що я дотримувався доктринальних основ при перекладі. Скажімо, якби вираз «рука Божа» я переклав «сила Божа», то це було б порушення доктрини. Якщо написано в оригіналі «рука Божа», то так слід і перекладати. Такі моменти я відобразив буквально, без інтерпретацій, які могли б виглядати як непотрібне у цьому випадку довільне втручання. В останньому криються підступні небезпеки для перекладача Корану. Обійти їх – означає правильно передати смисли Священної Книги. Ось чому цей переклад Корану є таким, яким його бачить мусульманин.
Під час роботи над цим я уніфікував термінологію – з неї зробив словник. Все це заради того, щоб переклад вийшов адекватним, без погрішностей.
Саме тому під час перевірки перекладу ми могли кваліфіковано обмінюватися думками. Були і дискусії. Світочі кораністики вели їх доброзичливо і толерантно. Висловили мені також  рекомендацію – додати більше коментарів, зробити їх простішими, аби краще сприймалися.
 
Багато з них є Вашими, авторськими?
Навіть мовою оригіналу – арабською – є чимало коментарів до Корану. Взяти хоча б ті, що вміщені у 32 томах – їх автор визначний мислитель середньовіччя Фахр ад-Дін ар-Разі. Вони, до речі, не перекладені на жодну європейську мову. У них та багатьох інших авторитетних тлумаченнях (працях ат-Табарі, аль-Багавві, ібн Касіра) я черпаю, зокрема, трактування смислів. Для українського читача подаю лише пояснення загадкових метафор Корану – вони як ознаки мудрості, східної двозначності. Наприклад, ось фраза: «Ті, які називають своїх дружин «хребтами матерів»… (Коран, 58:2). У доісламські часи, якщо араб називав свою дружину «хребтом матері», то це означало, що він хоче розлучитися з нею… Є мої коментарі, де порівнюються біблійні назви коранічного варіанту, ремарки стосовно історичних подій тощо. Жодним чином не хочу перевантажувати такими доповненнями, але доречність їхня мотивується бажанням дати ключ до пізнання іншої культури.
 
У статті, що вийшла в журналі “Journal of Qur’anic Research and Studies” в Саудівській Аравії,  я звернув увагу на Вашу тезу про те, що українська мова має унікальні лінгвістичні можливості для відтворення смислів Корану. Хто ще наважував скористатися саме цим?
Довгий час текст Корану був майже невідомий європейцям, і лише у 12 столітті було здійснено першу таку спробу – латинською мовою. Що ж до української… Існуючі надбання її конфесійного стилю є великим творчим підгрунтям для мене. Частковий переклад священної книги мусульман українською мовою здійснювали Ярема Полотнюк, Валерій Рибалкін. А започаткував таку працю сто років тому Олександр Лисенецький. Однак повного перекладу досі не було. Звичайно, я ознайомився і з багатьма зарубіжними перекладами. Англійською їх існує близько ста, російською – понад десять, є кілька французькою, німецькою. Це свідчить про високий рівень розвитку сходознавства. Загалом я опрацював понад 40 повних коментарів до Корану, більше 1000 джерел використав. Мене дуже зацікавив і польський переклад Йозефа Білявського – він має ясний та зрозумілий стиль.
 
Що вкладаєте в це поняття?
У підході до перекладу Корану є певна стратегія. Слід відштовхуватися від того, що Коран, який ділиться на 114 сур  та 6236 аятів (віршів), має характерні ознаки поетичного твору, і деякі спеціалісти вважають, що його слід саме так інтерпретувати. Проте я відмовився йти цим шляхом. Насправді, якщо вникнути, то за формою це є поетична проза, а тому відповідно треба і відтворювати зміст. Але Коран – не художній твір, а джерело мусульманського вчення, тому його обов’язково слід доносити саме як сакральний текст у відповідній релігійній традиції. Щоб передати це все, треба адаптувати нашу синтаксичну інверсійність, намагатися не загубити звучання фрази. І пам’ятати, що слово – то лише інструмент. Не проявляти самозакоханості у лексиці – тоді ніхто не дорікне тобі в тенденційності, яка може проявитися, наприклад, у вживанні українських архаїзмів чи діалектизмів.
 
У цьому перекладі , на мій погляд, кваліфіковано передано синтаксичні фігури, зокрема привабливою є інверсійна течія тексту…
Дякую. Із полісемічного багатства української важливо було вибрати одну точну стрілу, щоб вона була рівнозначна у стократ полісемічнішій арабській… Тобто, моє завдання – сконструювати український варіант мусульманського конфесійного стилю.
 
Очевидно, що тут недостатньо знання трансляційних відповідників – важливіше відчути дух мусульманської релігії, ментальність, оперувати скарбами народного досвіду, перлинами філософії Сходу…
Отож бо, саме з цих освітніх атрибутів я й починав. До цього привели наукові зацікавлення, адже, досліджуючи філософську думку ісламського світу, її вплив на західний цивілізаційний потенціал, почав вивчати арабську мову – спочатку самостійно, а потім – під керівництвом відомих фахівців. Набуті знання дозволили перекласти ті філософські трактати, які досі ніколи не перекладалися. Переклав хадіси (висловлювання пророка Мухаммада) –  сорок два із них вийшли окремою невеличкою книжкою в Олександрії (Єгипет). Вони допомогли заглибитися в Коран. Результатом грунтовного вивчення цієї тематики стало також чимало статтей і мої книги  «Філософська думка Кримсього Ханства» (Київ, 2016), «Іслам в Україні: історія і сучасність» (Вінниця, 2016), найновіше – «Велика Волинь і мусульманський Схід» (Рівне, 2016). Зараз працюю над художнім перекладом творів сучасних арабських письменників.
Перекладатиму також древніх арабських філософів та мандрівників, котрі писали про Україну. Я маю ксерокопії стародавніх арабських праць, у яких згадується, наприклад, Волинь (звучить Валінана), і трактується як земля, з якої брала витоки Київська Русь.
Так що у цьому загадковому світі мудрості є багато несподіваного…
 
Коран і Біблія схожі?
Коран відрізняється від Біблії і змістом, і формою. Коран алегоричний і сповнений символів. Але є спільність у підході до суті віри. Це проглядається  в концепції монотеїзму, тобто єдинобожжя. Мусульманин – відданий Богу, релігія для нього – єдиний даний Богом закон. Християни та іудеї названі в Корані як люди святого письма. Це дуже характерний текст у плані заклику до толерантного співіснування людей різної віри і різних національностей. У Корані написано: «Ми створили вас чоловіками й жінками та зробили народами і племенами, щоб ви знали одне одного» (Коран, 49:13). І ще: «Немає примусу у релігії» (Коран, 2:256).
 
Яке місце займає Коран в системі освіти в Саудівській Аравії разом з його аналогами інших релігій?
У навчальних закладах там є факультатив «патріотичне виховання». Його мета – навчити етиці, ставленню до природи, до старших. Іслам тут єдина офіційна релігія, яка базується на Корані, відповідно ця книга є об’єктом вивчення – звичайного домашнього, університетського, теологічного. В Саудівській Аравії немає християнських церков. Однак тут є курси, які стосуються вивчення сучасних релігій – досить грунтовно, з широких позицій. Це співвідносне із темою моєї кандидатської дисертації, яка саме присвячена погляду ісламу на інші релігії. Треба розуміти, що тут традиціоналістичним  ісламом, який панує в Саудівській Аравії, вже сформульована оцінка інших вірувань.
У згадуваному «Центрі» є багато літератури, яка стосується вивчення різномовних перекладів Біблії. Є тут книги німецькою, англійською мовами. З українським відповідником, на жаль, немає нічого.
 
Чи став Ваш переклад смислів Корану робочим матеріалом перш за все для релігійних мусульманських діячів?
Два попередні видання Корану були дуже добре сприйняті мусульманами в Україні. Розповсюдженням займалися і Духовне управління мусульман України «Умма», і Асоціація мусульман України. До речі, саме муфтій «Умма» Саїд Ісмагілов написав передмову і до другого, і до третього видань. У вересні минулого року Асоціація мусульман України випустила й аудіоверсію Корану українською мовою, яка вже доступна для прослуховування в інтернеті. За ці декілька років цитати зі свого перекладу я неодноразово зустрічав у виступах мусульманських духовних лідерів українською, перекладах ісламської літератури, наукових дослідженнях…
 
Але є й деякі новітні мусульманські групи, які принципово не приймають перекладів…
Річ у тому, що їхні наставники тлумачать Коран суб’єктивно, «під себе», всупереч прийнятій традиції. Але це в наш час маргінальні погляди, абсолютна більшість мусульман читають і цитують переклади, зокрема й український. 5 грудня 2016 року в Києві, а інформагентстві Укрінформ, була підписана Хартія мусульман України – свої автографи поставили понад 30 представників ісламських організацій, які репрезентують абсолютну більшість мусульман України. І, зауважу, на відкритті заходу, після читання оригіналу, також зачитувався мій переклад смислів Корану. Тим більше, зараз цей переклад отримав схвальні відгуки не лише з релігійних інституцій Саудівської Аравії, а й з Туреччини, передових країн ісламського світу.
 
Коли Ви вперше взяли в руки Коран?
Мій батько служив у Середній Азії, і він привіз цю книгу, перекладену російською мовою – мені тоді було дев’ять років. На той час я вже мав п’ятирічний читацький стаж, тому зміг подолати багато сторінок. А, навчаючись в «Острозькій академії» на спеціальностях  «релігієзнавство» і «філософія», особливу увагу приділив вивченню мусульманської релігії, бо хотілося зайнятися чимось неординарним, маловідомим. І коли почав, то відкрив для себе цілу планету мудрості, гуманітарної величі. Тоді ж прийшов і до Корану. Зрозумів, що цій книзі варто присвятити себе – перекласти її, ввести в нашу культуру. Вірю: це і є мій ексклюзивний  шлях у науці. Звичайно, то важка ноша. Судіть самі: перекладаю вже кілька років, й іноді над одним аятом міркуєш цілий день…
Я паралельно працюю над дослідженням поглядів ісламських традиціоналістів на сутність та історію релігії. Зацікавлення цими контекстами дає можливість одержати чітку відповідь на запитання, чому Коран визначає щоденне життя мусульман, забезпечує їх духовну ідентичність, є основою принципів правової системи. І зовсім, здавалося б, побутове: чому таке шанобливе ставлення до Корану навіть як просто до книги (в поліграфічному розумінні) – на неї мусульманин ніколи не покладе іншу книгу, адже Коран повинен бути найвище від усього.

Розмову вів Віктор Мазаний

м. Рівне

 

№10 (198) 19 травня 2017

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал