Останнім часом тема дбайливого, гуманного ставлення до тварин стає дедалі важливішою та обговорюванішою в суспільстві. Усе більше дорослих усвідомлюють, що цирки, контактні зоопарки або інші місця, де тварин використовують у розважальних цілях, є неправильними, а тому відмовляються від такого «дозвілля». Однак пояснити цю проблему дітям так просто не вийде, а особливо, коли інші однолітки продовжують відвідувати подібні місця чи ділитися фото з дикими тваринами на повідцю.
Щоб полегшити важливу розмову, у видавництві «Ранок» видали книгу для дошкільнят «Лев у цирку не сміється (історії хвостатих з неволі)», яку написала дитяча письменниця Ганна Булгакова. Книжка містить 12 історій тварин, що живуть у клітці й мріють про свободу, а також рекомендації і поради від експертів зоозахисної організації UAnimals.
Наразі – розмова з пані Ганною та пані Ольгою Чевганюк, керівницею відділу стратегічних ініціатив UAnimals, і зокрема про роботу над спільним проєктом та роль подібних видань у вихованні гуманних цінностей у дітей.
– Команда UAnimals докладає багато зусиль не лише для порятунку тварин та їх захисту, а й займаючись просвітницькою діяльністю, привертаючи увагу людей до низки проблем, зокрема використання тварин у сфері розваг. А наскільки важливо говорити на цю тему з дітьми й чи потрібно це робити ще змалечку? Чи може книжка бути хорошим інструментом для такої розмови?
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Ольга Чевганюк
О. Ч.: Безумовно, змалечку важливо говорити з дітьми про те, що розваги за участю тварин можуть завдавати їм шкоди. Діти до 7 років в основному вчаться, спостерігаючи за дорослими, тому дуже важливо показувати власним прикладом гуманність і дбайливе ставлення до тварин. Якщо ми хочемо виховати покоління, яке буде гуманним й екологічно свідомим, дорослі мають демонструвати ці цінності щодня. Це можуть бути такі дії, як допомога притулкам, участь у годівлі тварин або підтримка ініціатив, спрямованих на захист тварин.
Книжка є чудовим інструментом для таких розмов, адже через історії, персонажів і приклади з літератури дитина легше розуміє складні концепції. Наприклад, чому цирк з тваринами — це неправильно, або чому тварини заслуговують на повагу.
– Загалом такі книжки можуть бути корисними у вихованні гуманних цінностей у дітей. Як саме вони підтримують батьків у цьому?
О. Ч.: Книжки — це універсальний помічник для батьків. Вони створюють безпечний простір для розмови про складні питання та допомагають пояснити дитині важливі цінності через доступні образи. Книжки з гуманістичними сюжетами можуть бути основою для розвитку емпатії, вміння співчувати й відповідально ставитися до всього живого.
Ганна Булгакова
Г. Б.: Я вірю, що книжка здатна запалити в голові дитини ідею. А ця ідея може розвинутися у щось більше: принципи, цінності, прагнення, переконання… Або не розвинутися. Десятки книжок запалюють ідеї, що швидко згасають, і лиш деякі залишають сліди, які ми несемо в доросле життя. Але для кожної людини ці книжки будуть свої, а іноді справа навіть не в самих книжках, а в тому, хто і де її читав, хто й коли подарував тощо.
Ось чому так важливо читати з дітьми якомога більше та різної літератури, слідувати за бажаннями дітей, але час від часу і «підкидати» те, що видається важливим для нас, для дорослих. Книжка в такому разі стає інструментом, дає батькам нагоду, безпечне середовище, а також необхідні слова, щоб поговорити на складну тему.
А чи розвинута ця тема у творах зі шкільної програми?
О. Ч.: Щодо шкільної програми, наразі тема гуманного ставлення до тварин розкрита недостатньо. Хоча є спроби інтеграції екологічної освіти, вона здебільшого обмежується загальними поняттями. Наша команда впевнена, що книжки на гуманну тематику можуть стати не лише частиною позакласного читання, а й основою для шкільних уроків, спрямованих на формування відповідального ставлення до природи та тварин.
– За кордоном видають багато книг про гуманне ставлення до тварин, деякі з них згодом перекладають і для українських читачів. Але чи важливо створювати такі книжки саме в Україні? Чи може щось вплинути на ширше представлення цієї теми в українській літературі?
О. Ч.: Україна зараз переживає трансформаційний період, коли суспільство переосмислює свої цінності й будує нову етичну базу. Створення книжок, які виховують у дітей гуманізм і любов до тварин, — це інвестиція в майбутнє. Важливо, щоб такі книжки були доступними, зрозумілими та створювалися саме в Україні, адже вони враховуватимуть наш культурний контекст, актуальні виклики та національну специфіку.
Відігравати ключову роль у популяризації таких ініціатив можуть видавництва і громадські організації. Як приклад, ми в UAnimals започаткували премію «Дитяча Гуманна Книжка», щоб відзначати найкращих авторів, видавництва, ілюстраторів, які допомагають батькам виховувати дітей із правильними цінностями. Ми також активно співпрацюємо з видавництвами і заохочуємо авторів створювати більше літератури на цю тему.
– Одним із прикладів такої співпраці є книжка «Лев у цирку не сміється (історії хвостатих з неволі)», що вийшла на початку року у видавництві «Ранок». Пані Ганно, розкажіть, як у вас виникла ідея написати цю історію.
Г. Б.: Ідея створити книгу про тварин, яких використовують у сфері розваг виникла в мене наприкінці 2021 року. Не пригадаю, що було кінцевою краплею, але різні новини, зокрема й ті, які UAnimals висвітлювали в соцмережах — тоді вони вели велику кампанію щодо змін у законі «Про захист тварин», — і власні досвіди побаченої ще в студентські роки пантери в контактному зоопарку, коней на площі Свободи в Харкові, спогади зі школи, коли до нас привозили для фотографування тварин, і там був крокодил з перев’язаними щелепами… У якийсь момент це все склалося в ідею написати про це книгу.
– Ви також розповідали, що ця книга є «помічною історією для батьків». Як саме вона може їм допомогти?
Г. Б.: Я одразу знала, що хочу робити цю книжку для дошкільнят. Бо, як на мене, це найвразливіша категорія дітей: коли ще дуже важко пояснити, чому всі їздять на поні, а тобі не можна, але й коли в дитини вже виникають запитання та власні думки щодо цього. Тому ця книжка — насамперед для свідомих батьків, яким потрібен інструмент для розмови з дитиною, для лагідного пояснення, чому в сім’ї такі розваги не підтримують.
– Особливість книги в тому, що в ній є поради від експертів UAnimals щодо гуманного ставлення до тварин. Розкажіть, будь ласка, більше про вашу співпрацю.
Г. Б.: Моєю ідеєю було долучити до цього проєкту представників зоозахисних організацій, і як рецензентів, і як інформаційних партнерів. Першими в списку були UAnimals, бо я за ними дуже активно стежила й захоплювалася їхньою роботою. Так я знайшла інстаграм Ольги Чевганюк, написала в дірект пропозицію, описала ідею… і вона зацікавилася.
У лютому 2022 року ми все погодили, і я вислала на ознайомлення рукопис. А потім сталося повномасштабне вторгнення. Робота над цим проєктом відійшла не те щоб на задній план, а кудись, здавалося, за горизонт. Проте завдяки ЗСУ Харків, де розташоване видавництво «Ранок» і більша частина друкарських потужностей країни, вистояв, видавництво адаптувалося до нових умов. Тож уже за рік я знову звернулася до Ольги з пропозицією відновити роботу над проєктом.
– Частина накладу вашої книжки була видана за кошти Українського інституту книги. Чи важливо, щоб держава підтримувала створення та поширення таких книжок?
Г. Б.: Так, Катерина Процун, провідна редакторка видавництва, під керівництвом якої створювалася і шліфувалася книжка, подала її на «Мистецький конкурс культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на випуск книжкової продукції». Його щороку організовує Український інститут книги. «Лев у цирку не сміється» отримав державне фінансування на створення 1500 некомерційних примірників для подальшого поширення їх у бібліотеки. Вважаємо, це прекрасно, що така важлива книжка була підтримана державою та буде доступною для дітей і батьків.
Водночас комерційний наклад цієї книжки всі охочі можуть придбати на сайті видавництва «Ранок».