Франкфурт: академія світового досвіду. Інтерв’ю з директором департаменту видавничої справи та преси Держкомтелерадіо Валентиною БАБИЛЮЛЬКО

109

Завершився 61-й
Франкфуртський міжнародний книжковий ярмарок. В офіційній церемонії відкриття
взяли участь канцлер Німеччини Ангела Меркель і віце-президент КНР Сі Цзіньпін.
Цього разу на книжковому форумі свою продукцію презентували понад 7300
видавництв, книготорговельних об’єднань, літературних агентств, друкарських
об’єднань, мережевих магазинів із 100 країн світу. Вони привезли близько 400
тисяч назв книжок. Це практично стільки ж, скільки було і минулого року. Проте,
фінансова криза внесла свої корективи: істотно менше приїхало до Франкфурта
східноєвропейських видавництв, а багато американських і англійських із метою
економії скоротили свою виставкову площу.

Україна
традиційно взяла участь у Франкфуртському книжковому ярмарку. Про те, з якими
враженнями і здобутками повернулася додому вітчизняна делегація, наша розмова з
її керівником, директором департаменту видавничої справи та преси
Держкомтелерадіо Валентиною Бабилюлько.

 

Валентино Іванівно, криза, з якою зіштовхнулися
провідні світові видавці, вплинула на участь нашої делегації в ярмарку?

З одного боку,
вплинула. Цього року через брак коштів ми замовили значно меншу виставкову
площу, до мінімуму скоротили чисельність делегації. Але – і це дуже важливо –
ми традиційно презентували вітчизняну видавничу галузь єдиним Національним
стендом, який нараховував понад 500 назв видань. Важливо й те, що у складі
української делегації були представники провідних вітчизняних видавництв –
«Фоліо», «Грані-Т», «Навчальна книга «Богдан», «Наукова думка», «Знання»,
«Горобець», «Либідь». У ярмарку брали участь також представники видавництв
«Теза» і «КІС», президент Львівського форуму видавців Олександра Коваль, які
саме перебували в Німеччині на запрошення Інституту імені ґете.

 

Тобто можна говорити про вдалі торговельні
операції українських видавництв на ярмарку?

Йдеться про інше.
Франкфуртський ярмарок – це не книжковий базар. Окремі книжки тут не
продаються. Більше того: це не надто схвалюється, щоб якраз і не перетворювати
ярмарок на базар. Продавці книжок замовляють у Франкфурті цілі тиражі, тут
продаються ліцензії на переклади, підписують контракти на перевидання й
екранізації… Тому до 17 жовтня ярмарок був відкритий тільки для
професіоналів, і лише 17 і 18 жовтня його відвідали всі охочі. До речі, їх було
понад 300 тисяч осіб.

 

Українська делегація скористалася наданими
можливостями?

Безумовно. Ми
провели переговори про експорт української книжки на німецький ринок, досягли
домовленостей з відомим німецьким книготорговельним центром. Отримали
пропозиції щодо участі України в книжкових виставках Вірменії, Туреччини,
Ірану, Китаю. Приємно відзначити, що ці та інші країни дуже зацікавлені у
співпраці з українськими видавцями, участю в наших вітчизняних виставках. Вони
отримали відповідну інформацію. Крім того, до нас звернулося багато зарубіжних
авторів, які пропонували українським видавництвам для друку свої твори,
цікавилися досвідом роботи наших видавництв, зокрема, підприємствами Державної
акціонерної компанії «Укрвидавполіграфія». Була й ще дуже цікава пропозиція:
один із провідних телеканалів Санкт-Петербурга звернувся до нас із проханням
надати перелік книжок, які розповідають про міста України. Російські
телевізійники планують створити на основі цих книжок цикл історико-географічних
передач про Україну, купуючи, відповідно, право у видавців.

 

Як відомо, цього разу на Франкфуртський книжковий
ярмарок через брак коштів приїхало дещо менше учасників. Чи вважаєте ви таку
економію доцільною?

Звичайно, ні. І
це не лише моя думка. Фахівці інших країн, які взяли участь у ярмарку,
обговорювали перспективи подальшої участі в цьому книжковому форумі, і жоден з
них не заперечував, що це необхідно. Франкфуртський ярмарок – це величезна
академія досвіду, яким, замкнувшись лише у своєму просторі, не збагатишся.
Наприклад, однією з тем, що обговорювалась на ярмарку,  була тема нових технологій, пов’язаних із
книжками, зокрема переведення їх у цифровий формат. На Франкфуртському ярмарку
Європейський союз оголосив про запуск нової онлайнової бібліотеки. В
Інтернет-архіві зібрані документи, випущені ЄС з 1952 року до цього дня. Всі
вони перекладені п’ятдесятьма мовами і доступні для безкоштовного завантаження
приватними особами. Крім того, тут можна замовити друкарські копії матеріалів.
Те, що ще кілька років тому здавалося віддаленим майбутнім, зараз вже належить
до повсякденності. Навколо цієї теми розгорнулася гостра дискусія. Звичайно,
видавці друкованої продукції не надто радіють розповсюдженню цих технологій. На
мою думку, дещо занижений інтерес відвідувачів до цьогорічного ярмарку
пов’язаний не лише з економічною кризою, а й із появою електронних книжок.

 

Валентино Іванівно, Україна неодноразово брала
участь у міжнародних книжкових виставках-ярмарках як почесний гість. Але на
Франкфуртському ярмарку цей високий статус наша країна ще жодного разу не
отримувала. Чи є надія завоювати його у майбутньому?

Чесно кажучи,
Україна за кількістю назв виданих книжок, розмаїтістю тематики і якістю видань
вже могла би претендувати на цей статус. Однак нам катастрофічно не вистачає
літератури, виданої мовами народів світу. Наших авторів треба перекладати, щоб
вони могли успішно конкурувати з зарубіжними письменниками, щоб нас почули. Ми
активно працюємо над цією проблемою, покладаючи величезну надію на затвердження
Державної цільової програми популяризації вітчизняної друкованої продукції, яка
проходить процес погодження центральними органами влади. Якщо ця програма
запрацює, можливо, через кілька років і Україна отримає  статус почесного гостя книжкового форуму
світового рівня.

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!