Щомісяця – другої, четвертої та п’ятої середи о 10.15 у
прямому ефірі «Радіо «Культура»
Про свою нову авторську програму розповідає
музикознавець, журналіст Вікторія Муратова.
Чому така несподівана назва передачі й про що вона?
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
З того часу, як вперше
прочитала чудову містерію Льюїса Керолла про неймовірні пригоди дівчинки Аліси
у країні чудес, запам’ятала сцену пиття чаю. Треба ж було вигадати таку пародію
на застарілі та закарузлі англійські традиції! Герої сидять за столом ніби
вічність, підтримуючи світську бесіду й час від часу пересідаючи на інші місця
– до чистого посуду.
Тож розмірковуючи над новим радіопроектом, чомусь
згадала саме про вигадку Керолла з вічними посиденьками. Тут спрацювала ще одна
асоціація: моя донька захопилася традиційною китайською церемонією. Разом зі
своєю маленькою донечкою вона таким чином розважається, знімає напругу й навіть
медитує.
Мені не дуже до вподоби
різні церемонії (маю на увазі лише негативні прояви), тому й вирішила
запрошувати гостей на чай – без церемоній.
Прем’єра вже відбулася, як ви вважаєте, вдало?
Про це краще було б
запитати у радіослухачів. Нашим гостем був відомий український режисер Михайло
Рєзнікович – народний артист, академік Національної академії мистецтв,
генеральний директор і художній режисер Національного театру російської драми
імені Лесі Українки.
Чому запросили саме його?
По-перше, був прекрасний
привід: нещодавно вийшла друком – вперше в Україні – багатотомна Антологія української
драматургії, яку упорядкував творчий колектив під орудою Михайла Рєзніковича.
Крім своєї основної посади в театрі, Михайло Юрійович багато років викладає в
столичному Університеті театрального та кіномистецтва імені Карпенка-Карого. До
речі, видання, як зазначено в анотації, спрямоване й на студентів.
Тож ми говорили з Михайлом
Юрійовичем про нагальні проблеми –
починаючи від підготовки драматургів до постановки сучасних творів на
сценах українських театрів. Рєзнікович розповів про традиції Театру імені Лесі
Українки, про успіхи студентів на міжнародних фестивалях, про ювілеї провідних
майстрів сцени – Миколи Рушковського та Олександри Смолярової – саме у червні
відбулися два прекрасні бенефіси.
До речі, наші слухачі
моментально відреагували на назву програми «Чай без церемоній» та поставили
гостеві провокативні запитання. Він вийшов із ситуації з гідністю, достойно та
доброзичливо відповів усім.
У чому концепція програми?
Зазвичай ми починаємо ранок
з чашки запашного чаю. Аналізуємо день учорашній, налаштовуємося на добрі
справи, плануємо майбутній день. Гості мистецької програми «Чай без церемоній»
начебто приєднуються до кожної родини. Ми будемо спілкуватися на різні теми:
розповідати про цікаві події, що відбулися, згадувати видатних діячів культури
минулого, представляти нові імена. Сподіваюся, наші слухачі сприймуть гостей
програми й ми станемо добрими друзями.
Наступний випуск планується на 7 липня. Ми будемо
смакувати запашним чаєм разом зі співачкою та композитором, заслуженою артисткою
України Лілією Остапенко. Вона мешкає у Сполучених Штатах, та зараз якраз
перебуває в Україні. Тож запрошую усіх слухачів на чай. Без церемоній.