Від Стуса до Стусенка

Пародії на твори молодого сатирика

ВІРШІ І АНГЕЛИ

Свої читаєш вірші –жах!

Читач від подиву причах.

Це білий ангел прилетів,

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

з гарячки дурощів наплів.

 

Я ВИСЯКАВ НІС

Нове щось творити? Хай йому біс,

краще ходити по колу.

У синьому небі я висякав ніс

на Вінграновського, на Миколу.

 

Микола ж бо сенсів нових шукач,

у них свіже слово іскриться.

Микола – геній, а я шмаркач,

і в цьому між нами різниця.

 

ДУБОВІ ВІРШІ

Я вірші тешу із берези і дуба,

я майстер у кожному слові,

виходять у мене вони, моя люба,

березові менше, а більше дубові.

 

Хай бачать майстерність мою комуністи,

злякає їх текстів рахуба.

Тешу я, не хочу ні пити, ні їсти,

допоки не вріжу дуба.

 

НЕРОЗЛИЙБРАГА

А ми з тобою – нерозлийбрага,

тому до нас тут така увага.

Різко змінилась життєва сценка:

читали Стуса, тепер – Стусенка.

 

Мені б плящину та ще й закуску,

індичку бажано або гуску.

Їм огірочки я малосольні,

римую випари алкогольні.

 

У ПОТОЙБІЧНІ

Спокусив зелений змій

зранку мене здуру,

нетверезого привів

у літературу.

 

Шкварю я на всі боки

сатиру нервову,

критикую всіх підряд

за невдалу мову.

 

Хоч і сам пишу: «вже в вірш»,

не блисн?, а «бл?сну»,

та чи варто аспірантську

вивертать білизну.

 

Поведу на Прорізній

козу по узбіччі.

Громадяни, розступись!

Я вже в потойбічні.

 

м.Київ