Пародії на твори молодого сатирика
ВІРШІ І АНГЕЛИ
Свої читаєш вірші –жах!
Читач від подиву причах.
Це білий ангел прилетів,
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
з гарячки дурощів наплів.
Я ВИСЯКАВ НІС
Нове щось творити? Хай йому біс,
краще ходити по колу.
У синьому небі я висякав ніс
на Вінграновського, на Миколу.
Микола ж бо сенсів нових шукач,
у них свіже слово іскриться.
Микола – геній, а я шмаркач,
і в цьому між нами різниця.
ДУБОВІ ВІРШІ
Я вірші тешу із берези і дуба,
я майстер у кожному слові,
виходять у мене вони, моя люба,
березові менше, а більше дубові.
Хай бачать майстерність мою комуністи,
злякає їх текстів рахуба.
Тешу я, не хочу ні пити, ні їсти,
допоки не вріжу дуба.
НЕРОЗЛИЙБРАГА
А ми з тобою – нерозлийбрага,
тому до нас тут така увага.
Різко змінилась життєва сценка:
читали Стуса, тепер – Стусенка.
Мені б плящину та ще й закуску,
індичку бажано або гуску.
Їм огірочки я малосольні,
римую випари алкогольні.
У ПОТОЙБІЧНІ
Спокусив зелений змій
зранку мене здуру,
нетверезого привів
у літературу.
Шкварю я на всі боки
сатиру нервову,
критикую всіх підряд
за невдалу мову.
Хоч і сам пишу: «вже в вірш»,
не блисн?, а «бл?сну»,
та чи варто аспірантську
вивертать білизну.
Поведу на Прорізній
козу по узбіччі.
Громадяни, розступись!
Я вже в потойбічні.
м.Київ