Секс і муза

291

РЕЦИДИВІСТ

 Шахрайка
О. у громадянки У.

 Шляхом
обману…

 Ходжу.
Пишу. Люблю якусь Н. К…

 Горну
ногою осінь у туман…

 Уже мені
і юності нема,

 І
мудрості нема, як не було…

 

 Павло
ВОЛЬВАЧ

 Вірш
“Затриманий п’ять раз судимий !..”

 

Таке життя – ну гірше ніж клозет:

Ходжу. Пишу. Із друком тугувато.

Є панна О. і ще панянка Зет. –

То чом би не зводить на

“Травіату”?

Там впевнюся, що я когось люблю.

Чи навпаки: засуджений умовно,

Там пан П. В. до піаністки Ю.

Пливе крізь далеч вичовганим
човном…

 

ШАБАДАБАДА

 

шабадабада шабадабада

мужчина і жінка…

двадцять років по тому…

зустрінуться знову

і говоритимуть про

шабадабада..

 

Олександр ІРВАНЕЦЬ

Вірш “Короткий лист”

 

Це я і ти – яка досада:

А де ж твоя шабадабада?

Бо мій гіркий шабадабад

Вже цілих двадцять літ підряд

Твою дзвінку шабадабаду

Шукає спереду і ззаду…

 

НЕГЛІЖЕ

Не йди назустріч почуванням

У негліже й дезабільє…

 

Ольга КІС

Вірш «Усе для тебе…»

 

О мила авторко, невже

Ти поневажиш мить чудесну:

Ти не прилинеш в негліже

В цю ніч святу, в цю ніч
воскресну?

Моє сумління втрати лічить,

Моє жадання сльози ллє:

На нашу небом дану стрічу

Прилинь хоча б в дезабільє!..

 

ЧИ ГОРІЛКИ ЗАБРАКЛО

невродлива красуне
зустрінута нагло…

бо я позбавив тебе цноти…

 

Костянтин КОВЕРЗНЄВ

Вірш “Кохання № 3”

 

Оце уже правдивий вивих:

Красунь немає невродливих!

Чи то горілка не бере?

Чорти шикуються в каре:

А як такі, що вже без цнот –

То з тими вже нема гризот.

Така вже як зустріне знагла –

То не втечеш, бо надто спрагла.

 

ЧИЯ ВИНА

Їх неприборкані дівчиська носять кльоші,

Курять марихуану і потай

плачуть від оскоми:

Не те яблуко кинув ти їм, Боже.

Їхні хлопці далекі й зникомі.

Їх розчиняє вітер…

 

Ганна КРУК

Вірш “Триптих з яблуками”

 

Блуди творить сатана –

А на Богові вина:

Вже і яблука не ті?

Їх же їли пресвяті.

Може, їв також сам Бог –

Де в цій байці епілог?

Є лишень зникомий щем –

Там, у кльошах, під дощем…

 

БАЛЬЗАКІВСЬКА ЯГНИЦЯ

Тоді, як я була ягницею

В нетесаних кошарах гір…

Лизав руно найлютий пес…

Мене любив старий вівчар…

Тепер мої сльозяться очі,

Коли я нюхаю той слід…

 

Марія МАТІОС

Вірш “Тоді, як я була ягницею…”

 

Ой, няню, ми в краю чудес,

Я там не бальзаківська тітка:

Мене звабливо лиже пес

Та ще баран приходить зрідка.

Хоч ні, там був старий вівчар –

Ну що, ну що йому, старому?

Гірських джерел вабливий чар

Змивав з очей відьомську втому…

Ті дні спливли на манівці,

Лишилися сльозливі знаки:

Бо ж нині різні ірванці,

Бо ж нині різні небораки…

 

НЕЛЕГАЛЯЧИ ІЗ СУСІДОМ

 Шлюбна
дружина

– котра випхала його за океан

а тепер сидить час від часу

з сусідом

– дружина якого також

нелегалить

в Італії…

 

Василь МАХНО

Вірш “Вікенд американської родини”

 

Накаркала осіння галич:

О ти, хто в Штатах нелегалиш,

Кому лишив свою жону?

Бо глянь же: є меткі сусіди,

Напустять в душу дурману.

А ти там заробляй доляри…

Якої ще потрібно кари?..

 

ПІД СІДЛОМ

Над кентавром, що звикне колись до сідла,

Над балериною, що, мабуть, не звикне…

 

Борис НЕЧЕРДА

Вірш «Прямовисне урвище над морем»

 

Сурмить сурма, гримлять літаври,

Лунають бравурні пісні:

Вже ходять під сідлом кентаври!

А балерини? То вже ні!

Бо тут, поете, інші речі,

І я твій гордий шал збагну:

Ти сам береш собі на плечі –

Так, балерину! Хоч одну…

 

 

 

З МІНУСОВИМ ЗНАКОМ

Щоб з тебе витворився врешті-решт сарнобик.

Чутлива сарна, тремоло, струна

Тремтяча, очі кроткі, полохливі –

І бик: важкі броньовані боки,

Сталеві роги і глухе підгорля.

…Ви коли-небудь бачили?..

 

Людмила ТАРАН

Вірш “Ах, не бери близько до серця…”

 

Та – бачили. Хоч тут такий резон –

Із мінусовим знаком звабний сприт:

Гадалося: то був сарнобізон,

А то:

 нехай би скис – гермафродит…

 

ЩЕДРІ ЗАСІВИ

Я щедро кидав добрі спори

І діти сіялись, як мак…

Я міг тоді народ родити

Для добрих слів і добрих справ…

 

Борис ЧІП

Вірш “Відлуння…”

 

Дивуйтесь, див правдивих спраглі:

Я сіяв спори, мов з цебра!

А нині – гей, не та пора.

Та ще засію без віагри

Пенсійну нивку край Дніпра!

 

ПІДМОВИТИ ПІВНЯ

 Тільки
Ряба там пасеться

 І у будці
прожива.

 А коли
вона знесеться –

 Пес яйце
те випива…

 Залюбки
і ми могли би

 Там
щодня нести яйце…

 

 Тетяна
ЩЕГЕЛЬСЬКА

 Вірш
«Обоє рябоє»

 

Що тут: псарня чи птахівня?

Це б знести яйце – та зась:

Скільки не просила півня –

Згоди він ніяк не дасть.

От: курей – так тих охоче

Вдовольняє без кінця.

А мене як не потопче –

Залишуся без яйця…

м.Львів

 

 

 

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!