Пиши про всіх…

З нагоди 75-річчя від дня
народження (4 лютого 1937 р.) лавреата літературних премій імені Глібова та
«Благовіст» Гриця ГАЙОВОГО пропонуємо увазі читачів деякі його сатиричні
етюдники

 

Філософізми

Світоглядний диптих

 

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

МЕТАМОРФОЗА, НА ЯКУ НІХТО НЕ СПОДІВАВСЯ

Нам це марилось, нам це снилося

та й побачити довелось:

відбулося…

А що змінилося

після того, як відбулось?!.

 

ЕПІТАФІЯ САМОВДОСКОНАЛЕННЮ, ЯКОМУ НЕМАЄ МЕЖ

Вдосконалювався

аж до старості

й відійшов за межу

досконалості…

 

ШТРИХ ДО ІСТОРІЇ «ШІСТДЕСЯТНИЦТВА», АБО РУКОПИСИ НЕ ГОРЯТЬ…

Хто був тоді, той залишився й
досі

на видноті як провідний товариш:

у шістдесятих він писав доноси –

тепер їх видає як мемуари!..

 

ЛЮДИ НЕ ЗМІНИЛИСЯ

Це відбулась метаморфоза

орієнтирів, а не люду:

колись рівнялись на Христоса –

тепер рівняються на Юду…

 

 

Практицизми

СПЕКТАКЛЬ ПІД КОДОВОЮ НАЗВОЮ «КЕРОВАНИЙ ХАОС» (ЧИ ТО ПАК ШОУ «СВОБОДА –
СЛОВУ!»)

На голови наші звалились три
лиха–

це хаос, безладдя і нерозбериха.

Кермо того безладу десь за
кулісами,

а блазні на сцені вимахують
списами…

 

ПЕРШОКВІТНЕВІ НАСТАНОВИ ПРАВДОЛЮБНОМУ БРЕХУНОВІ

Пам’ятай пораду щиру:           

хочеш злагоди та миру –

добре вигостри сокиру

на злодюгу та прониру

й відрубай хиренну віру

в тих, хто з нас здирає шкіру;

любиш гумор та сатиру –

протистав правдиву ліру

брехунові й лицеміру:

брешеш – то бреши, та в міру,

як і я оце допіру

так збрехав, що й сам повірив!..

 

І трохи езопівщини

ЛЕВ ТА БАЙКАР (БАЙКА ПРО БАЙКУ)

Аби покласти край

наклепницьким чуткам,

що нібито сам Лев перешкоджа
байкам

побачить світ,

Звірячий Цар (на це він був
мастак!),

подумавши як слід,

рішив зробити так.

На чергове збіговище тварин

(а збіглося їх тисяча голів)

Він

живого Байкаря доставити звелів?

для того, щоб йому,

поки живому,

проголосити чергову

промову:

«Байкарю, знай: сатира

нам рідна і близька-

усі ми, дикі звірі,

кохаємось в байках.

І Я – Я був би радий

за тебе і за всіх,

аби всі наші вади

ти виставив на сміх.

В твоїх байках, одначе,

немає гостроти:

Байкарю, ти ледачий –

пристосуванець ти!

Але Я вірю палко,

що в наш натхненний час

ти створиш мудру байку

про кожного із нас!..».

Байкар йому на це:

«Великий Цар Звірячий!

Дозволь одне слівце –

хай кожен чує й бачить:

Ти надихнув життя байкам моїм;

а щоб за них ніхто мене не з’їв –

дай запоруку вільного письма!..».

Лев заричав: «Хіба його нема?!

Хіба замало Мого слова?

Так ось тобі, будь ласка, –

 

ПОСТАНОВА

§ І

Пиши про всіх, за винятком Зайців

вони не варті олівців!

А ще вказівка є така –

не згадуй ні Тхора,

ні Борсука,

забудь про Видру, Нутрію, Бобра;

гляди, щоб не з’явився в байці
Олень або Лось.

Ось.

 

§2.

Пиши про всіх. Але про Горобця –

ані слівця.

І не видумуй небилиць

ні про Сорок, ні про Ворон, ні
про Синиць,

і щоб не піднялась

твоя рука

на Селезня, Гиндика й Гусака:

по-моєму, ти сам повинен знати,

як обійтись у байці без пернатих,

аби не звести до одного рівня

Орла та Півня.

 

§3.

Пиши про всіх – і то не
як-небудь:

завжди правдивим, принциповим
будь,

непримиренним в боротьбі зі злом,

що здобуло звання, посади та
чини, –

і не щади нікого!

Але:

Ведмедя не дражни,

Осла не називай ослом,

подалі обминай Горилу та Слона

і уступай дорогу

Носорогу;

не при на Бугая та Кабана,

не зачіпай Свині,

аби не скаржилась Мені;

критикувати Вовка, Тигра або Рись

ніколи не берись,

не вказуй ні Шакалові, ні Лису

на жодну їхню негативну рису

і, взагалі, не ославляй у байці
хижаків.

А про мерзенних Слизнів, П’явок,
Хробаків

та всяку іншу гидь

цить!..

 

§ 4.

Пиши про всіх. Та тільки про
Гадюку –

ні звуку,

а про Мишей та різних там Кротів

і поготів.

Кажан чи Жаба, Ящірка чи Вуж –

не руш!

На Павука, Блощицю й Скорпіона –

заборона…

 

§ 5.

Щоб байка вийшла путня,

Я б не радив

висміювати Трутня,

писати про Жука із Колорадо,

про Мух і перелітну

Сарану,

аби самого в пащу Крокодила

не посадили…

Второпав? Ну –

 

§ 6.

Пиши про всіх,

щоб твій дошкульний сміх

звіроту надихав!

 

Ідею Я подав,

а ти її лови

і – хай живуть Леви!

А щоб у байці не було брехні –

подай її на схвалення

Мені:

так буде краще…», –

і Лев роззявив пащу…

 

ПІСЛЯМОВА

А що ж Байкар? –

Живий, здоровий.

Дотримується Постанови.

Одержує байкарський свій пайок.

І не видумує байок!..