Пірат пера

180

 

КОСИНУС ВЕРЛІБРУ

Млин заточеного в крик
що є поклад:

виють з віддання рис

проділ в мурах за швом
віднайшовши

край повітря де ноша
птахів

жовта матір ворожить

мертвих риють
супутники млива…

Станіслав Вишенський, “Синус покутя”

Мурахи точать  мур

заточені швайка із шилом

вишукують шво

де ноша мертвих

рим логіки сенсу

зайва ефектній поезії

класиків правдешньої

Київської школи…

 

ПЕТРІВ ЗАПОВІТ

Перш ніж піти

За вітрами,

Треба прийти

До тями…

Петро Осадчук, “Заповіт”

А з тямою завчити

Інструкцію нехитру:

“Штани щоб не змочити,

Коли ідеш до вітру,

(Це знають й супостати)

За вітром треба стати…”

 

ПРОЩАННЯ З
ВЕЛИКИМИ…

Літо, в якому ішли і
торкалися ліктем.

Вже геометрію ліній
розмила безбарвна імла.

От і настала пора
прощання з Евклідом…

Віктор Терен

Пригадаю, як прощався літом

З мудрим та розважливим Евклідом,

Цілувався, наче з рідним братом,

З іронічним, в‘їдливим Сократом.

А як осінь парки вкрила листом,

Стрівся із якимось пародистом,

Що шукає ганджі, недотепа,

У поета, діяча, нардепа…

 

СПРАВДІ, ВАЖКО
ЗБАГНУТИ…

…кусають мов
терміти,

жеруть і труять кров
твою антисеміти…

Збагнути я не можу,

Звідкіль новий фашизм
прийшов на землю Божу…

Дмитро Павличко,

“Олександрові Бураковському”

 

Приблудам догоджати – давня звичка

У лавреата нашого Павличка.

Нехай собі…Та підживляти міти,

Що українці всі антисеміти,

І навіть опускатися до шиз,

Уздрівши в нас якийсь 
“новий фашизм”?!

Ви ж класик, Дмитре, а таке верзете…

Не там шукаєте фашизм, поете!

 

ЗМУЖНІВ…

Хтось сміється. Я
ридаю…

А чому я й сам не знаю

І не хочу знать

Василь Сташук

Брав до мене тато ремінь,

Неня – жмут лози.

Але я – неначе кремінь –

Жодної сльози.

Як змужнів – ледь що – ридаю

У свята і піст.

А чому я й сам не знаю…

Вася Оптиміст

 

НЕ  СТЯГНУТЬ…

Любов – ця жага і
жадання –

так мене губить
потроху,

аж у гаю скрекочуть
сороки…

Михайло Василенко

Ще нуртує любов, нівроку,

і жага, і жадання ці

так заводять мене потроху,

аж цвірінькають горобці,

гуси гелгають, кури піють,

очманіло кричать коти…

Та Михайла вони не зуміють

із парнаських висот стягти…

 

ЛУЧУКІВ  УНІВЕРСАЛ

поезія, дівчинко,
дівчинка

поезія, хлопчику,
хлопчик

поезія, бабцю, бабця

поезія, діду, дід

поезія, вороно,
ворона…

Іван Лучук, “Універсал”

роби тямковитий вигляд, олуху

не втямив нічого, то хоч почув

поезія, філоложе, ложе філологу

а може лажа? Наві Кучул

 

РЯБОВАСИЛИКИ

Світлодощі,
сльозоконі, ласкавоповінь, рясноп‘єш,

крилометелики,
хлібоглина, світлодух, жилоструна…

Василь Рябий,  новотвори із вінка
сонетів “Квітодоторк”

Серцедушею творчоструну

квітоторкаю у 
віршоробітні,

збіркопоезій абищеодну

видати, вклавши словечка новітні,

щоби читач без надмірозусиль

міг упізнати: це Рябовасиль…

 

МИХАЙЛОВІ
СИДОРЖЕВСЬКОМУ,

Древлянському
нащадкові, землякові,

гострому публіцистові,

авторові песимістичних
поезій

 

Розмай моїх лісів і піль

Вбираєте в жалобні шати,

За що колись імам Шаміль

Співця велів би відшмагати…

 

ТАК  ЧУВАКОВІ 
Й  ТРЕБА…

По радіо – уже й
останні вісті,

За ними й
піснетворення моє.

А на моїм улюбленому
місці

Сидить чувак. У нього
не клює…

Володимир Бровченко

На перший погляд – ми з одного кореня,

З одного роду-племені. Однак

Чомусь мої не любить віршотворення,

Лиш рибку вудить полюбля чувак.

Та ще й (до Спілки просочились вісті)

На  Бровченка
улюбленому місці.

Не зна, що справедливість вища є:

Сидить, сидить, а в нього не клює…

 

ШАНУЙТЕ,  ДОКИ 
ЖИВИЙ

Знову осінь… І я
захворію…

А на зиму, напевне,
помру…

Іван Ольховський, “Меланхолія”

Так жаль себе… Сльоза скипа в очу…

До смерті – чисниця чи, мо, десяток кроків.

Про розпач рідних, друзів промовчу…

“Йому ж не було і півсотні років!” –

Заквилять як 
вкладатимуть в труну…

Коли ж дійде до фінішу програми,

Я встану, молодицям підморгну:

“Ото шануйте, доки я ще з вами”…

 

ХРУЩІ  І … 
ШЕКСПІР

Мчать у темінь хрущі,
я лежу.

Потім дзвонить
дзвінок.

При свічах
відчиняються двері,

І повільними кроками

Входить в кімнату
Шекспір…

Роман Качурівський

В реальність зустрічі з Шекспіром

Читач, можливо, ще б повірив…

А от фантазій про хруща

Маститим навіть не проща…

 

І  ХТО ВОНО? 
І  ЩО  ВОНО?…

Але ж приходило
воно…

Хто ти і що тобі
глупої ночі?..

Хто воно? Що воно? В
чому причина?..

Василь Цілий

Складне питання не одно

У творах піднімає Цілий:

І хто воно?.. І що воно?.. –

Мале?.. Сіреньке?.. Хвостик шилом?..

 

ПОВАЖАЮТЬ

Де спинився я на
Контрактовій,

Подивився на Гостинний
двір,

Помахав Сковороді
Грицькові,

Потім Сагайдачному
Петрові

(Ми таки знайомі з
давніх пір)… 

Петро Селецький

 

Як во время оно з Шляхового*

Доля привела аж на Печерськ,

Діячів уславлених премного

Шану віддають мені і честь.

Інколи, бува, й часу немає,

Щоб погомоніти тет-а-тет,

Той кивне мені, той помахає,

Заслужив такий авторитет,

Що зі мною мати щиру дружбу

Прагнуть Гриць, Тарас, Іван, Петро…

 

Поважають верхнорадську службу**

Чи мастите лірика перо?

 

_________

* рідне село автора в степах України

** автор працює у верховнорадській пресовій службі.

 

ПЕРЕСМИКИ –
ПЕРЕПЛУТИ…

І пливли віночки за
водою,

Шепіт йшов закоханих
луною…

І липнева ніч своїх
обранців

У язичеськім єднала
душі танці…

                                
Світлана Іщенко

 

Перестави, пересмики, переплути

Не завжди зугарнії збагнути,

Очі перед нам коли постане

Іщенко поезія Світлани…

 

 

ЦиБулькО

АбрАмович не АбрамОвич

Насправді ж СтепАнович

Для кого СтакАнович –
але то вже

З інших широт… 

Володимир Цибулько

З наших широт ЦиБулькО

То ж не це Булка

Його Ци Дулка – не 
Дулька

Насправді Це Булька

( О!)

 

ЗАПРИБАМБАСИВ           

 (Іванові Драчеві)

В часи Есересерії похмурі

Грав нам Іван на сонячній бандурі.

А нині витинає прибамбаси

Нечемні на свистульці із пластмаси.

 

МИ ЩЕ ОГО-ГО-ГО…

Не ходи, кажу, до дівки,

Краще лобом бий
одвірки,

Чай з малини пий.

Не ходи, кажу, до
дівки,

Бо ти вже
старий…    

 Володимир Мордань

 

Міркую отаким, Морданю, робом,

(Бо й сам не о юнацькій вже порі):

Як сила є одвірки бити лобом,

То ми ще не такі, видать, старі…

 

м. Чернівці

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!