Пародії

ЗАГАДЖЕНА  ПЛОЩА                            

           Місто,
місто  моє…

           Дід-сусід вдачу мав  дратівливу й 
казав,

           Що на  площі 
Кульженка  цілувать треба

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

           Бабу дрисливу!..   

               Василь ОСАДЧИЙ

               Вірш 
«Місто І»

 

Що за біда на Кульженковій площі?

Там баба  зухвала –
задрипані мощі,

А  цілуватися з кожним
готова!..

Хай  би  метнулась на 
площу Свердлова,

На  площу  чекіста, на площу  танкіста –

Баба  дрислива!..

      І це – моє місто?..

 

ТУПІКОВА ПРОЕКЦІЯ

            Кулі. Конуси. Куби.

            Доцільно, холодно,
стисло…

            Хто світлосяйні
диски

            Жбурляє собі
знічев’я…

            Дві стрімкі
координати,

            Поза ними –
пустота…

            Віктор
ПАЛИНСЬКИЙ

            Вірш “Кулі.
Конуси. Куби”

 

Кулі. Конуси. Куби.

Сфери. Квадрати. Ромби.

Міцно стискаю зуби:

Диски летять. А чом би,

Чом би в сяйних пустотах

Не зародитись формі?

Щастя – як мед у сотах:

Хто їх отак оформив?

Дивні фігури ядер

В межах позаживого:

Хоч би один октаедр –

Ліпший кута глухого…

 

ЯК ДИМУ ПАСМО ЦИГАРКОВЕ

            Я легша пасом
цигаркових…

            Текуче сяйво
проступа

            Крізь контур той,
що звався

тілом!..

            А той потріскуючий
шум –

            То шерех крил поза
спиною…

            Любов! Не прихистку
прошу –

Свободи,

            Світлої й страшної!

            Оксана ЗАБУЖКО

Вірш “,,,І солод слів, і холод сліз…”

 

Пасмо диму в опівнічну мить –

Це коли злітаєш вище й вище.

Що там за плечима тріскотить –

Чи не крила? Ні, то вітер свище.

Попід хмари безтілесний плин

Понад всі житейські недогоди.

Попрошу – це зможеш ти один:

Лютої і світлої свободи!

 

ДЕ ТЕ ВІЙСЬКО?

              Лише армія майбутніх читачів

              Спроможна
присвоїти звання

              Генерала
незалежної поезії…

               Олександр ГОРДОН

               Вірш “Лише
армія…”

Кожен томик, збірка кожна –

Де? У ранці вояка!

Де ж те військо переможне,

Що моїх віршів шука?

Як ті шведи з-під Полтави,

Повтікало до Бандер…

Та мені задосить слави –

Хоч на вічність відтепер!

 

БА-БУ В ГРО-БУ І НЕ В ГРО-БУ

            Малюйте БА-БУ
голу-Бу…

вам зу-БА вставить БУ-БА-БУ…

            БУ смерті і
безсмертю БУ

            і БУ і БА і БУ-БА-БУ…

            Віктор НЕБОРАК,

            Вірш “Бубон”

 

Малюйте БА-БУ голу-БУ,

Коли вона лежить в гро-БУ.

Чому та БА-БА голу-БА?

БУ-ла для БА-б така до-БА.

Однак в тих БА-б нема та-БУ

Кохати вірних БА-БУ-БУ.

 

ПОГОЛЕНИЙ НУЛЬ

            Переповзає тінь, як
шкіра…

            На гіпсове лице
Шекспіра…

            Та знов чекання
скульптор

вперто

            витешує магічний
фалос…

            Розлізся шепіт по
панянці,

            мов шкіра здерлася
зміїна…

            Віктор НЕБОРАК,

            Вірш “В
очікуванні Орисі”

 

Орися, диво паперове,

Під нуль зненацька поголився –

Бо ж інтригує мову змова:

Куди ж поділася Орися?

Бо й сам Шекспір – перо за вухом –

Дивується: це ж звідки фалос?

Орися ж та ні сном, ні духом

Не знає, що вона оралась…

м.Львів