…Мені не докучала щоб

Творча автобіографія Мини Устюка
Народився 2 квітня 1906 року в селі Онацьки на Київщині. Закінчив Києво-Могилянську академію. Учителював у Києві, Харкові, Одесі, Онацьках.
Поет, прозаїк, драматург, перекладач, літературознавець, критик, сценарист, публіцист.
Перший вірш “Вот умер вождь, народ стоит у гроба” видрукував у Москві в журналі “Октябрь” 1924 року, за що був звинувачений у декадентстві і засуджений на десять років заслання. Покарання відбував на Соловках. Після цього ніде більше не друкувався аж до 1998 року, коли його твори з’явилися в українській періодиці. Особливу увагу читачів та літераторів привернула велика критична стаття “Медитації та асоціації” в газеті “Українське слово” за 2000 рік.
Довгий час жив анахоретом-схимником у рідному селі Онацьках. Нині, зважаючи на похилий вік, переїхав до онука у місто Юрмала, що у Латвії. Там 1999 року видав свою першу поетичну книжку “Ностальгія”. Має великий творчий доробок поезії, прози, драматичних творів, сценаріїв і перекладів із різних мов світу.
Не зважаючи на свої 103 роки, має світлий розум, не втратив оптимізму, почуття гумору, самоіронії. Багато пише, перекладає, жваво цікавиться літературним процесом в Україні.

ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ
“Мені вже перевалило за сотню. І мабуть тому, що я старіший за всіх нині живучих поетів і прозаїків України, мені часто задають питання: як зберегти у собі поета до старості? На що я завжди відповідаю дуже гарним віршем із моєї творчості:

О, ні! Поет не помирає!
Він просто пить переставає,
І к новой жизні воскресає…
Та віршів більше не писає!

Цим віршем я стверджую, що помірне вживання спиртного край необхідне для будь-якої творчості, як крила для польоту, про що свідчить і моя довготривка творчість, в чому ви можете переконатися, ознайомившись із моєю творчістю.”

 З повагою Мина Устюк

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

З ВИБРАНИХ ПОЕЗІЙ

* * *
Заціпило. І вже – ні слова.
А прийде час – чи ти готова,
Моя поезійо, до цього?
Чи знов ривками доганять
І всіх, крім себе, обвинять
В тім, що не пишеться?
Пишу.
Дурную голову сушу
Дурною думкою: а може?
Дай сили і таланту, Боже,
У люди вибиться мені,
Пожить у славі, не в гівні,
Пожить хоч рік… А ні – то й ні.
Уже однаково мені.

* * *

БЕЗВИХІДЬ
Темно. Дзижчить над вухом комар.

* * *
Я заздрість заведу в куток,
Візьму в правицю молоток,
І дам тій заздрості
У лоб!
Мені не докучала щоб.

* * *
ПРОЗА

МУКИ ТВОРЧОСТІ

Жив собі був Іван Козлов.
Ні, краще:
Жив був собі Іван Козлов.
Або так:
Іван Козлов жив собі був.
Або:
Іван Козлов був собі жив.
А якщо:
Козлов Іван собі жив був.
А може:
Був Іван Козлов жив собі.
Або:
Собі Козлов Іван був жив.
Або:
Козлов жив собі Іван був.
Або:
Був Іван жив собі Козлов.
Або:
Собі Іван був жив Козлов.
Або:
Іван собі Козлов жиж буж.
Або:
Буж вуж Івов Козлан соб.
Або:
Пиш биш киш миш.
Або:
Пшшшшшшшшшшшшшш…

КРИЛАТІ ФРАЗИ
Треба думку римувати, а не риму думкувати.

ПЕРЕКЛАДИ
Переклад з грузинської на українську.
Григол Абашидзе

Як кінь, котрий гризе вуздечку,
Так час летить вперед.
О, де ти юності пора?
Як дим, знесло назад…

Переклад з української на російську.
Павло Тичина

Я ПО ЛЕСУ ШАГАЛА
Я по лесу шагала
Впервые на веку.
Деревья-колыбели,
А в них кукушек трели:
Ку-ку.
Зайчишку повстречала,
Лежал он на боку.
Была б его словила –
Кукушка завопила:
Ку-ку, ку-ку, ку-ку!

Переклад з англійської на українську.
Волт Вітмен

ІЗ КНИГИ “ЛИСТЯ ТРАВИ”
Навряд чи ви зрозумієте, хто я,
        і що я хочу сказати,
Та все ж буду для вас добрим лікарем,
Що очищає й зміцнює кров.
Не знайшовши мене одразу –
        духом не падайте,
Не заставши мене тут –
        шукайте в іншому місці, –
Десь я стою і чекаю на вас.

О.Пушкін. Переклад із російської
на українську

Сиджу у в’язниці доволі сирій.
Сидить проти мене орел молодий,
Мій вірний товариш. Махає крилом,
Весь дзьоб у крові – щось клює під вікном.
Клює й викидає в безодню з вікна,
А думка, їй-богу, у нас з ним одна!
Походить, покряче, а сам як не свій,
Сказати ж нічого не може – німий…
Та я зрозумів, що мені вже пора
Туди, де за хмарами біла гора,
Туди, де синіє морська глибина,
Туди, де живе лише Бог й Сатана!