“Українська літературна газета”, ч. 8 (352), серпень 2023
Україна… Що означає це слово? Для багатьох це просто географічне поняття. Місце, де народився. Або набір якихось инших стереотипів – сентиментальних чи меркантильних. Але Україна – це щось набагато більше і глибше. Адже Україна – це не вигадка і не мариво. Вона реальність. Вона те, що є, те, що існує незалежно від наших бажань та оцінок.
Що ж тоді є Україна? Що є та реальність, яку ми звично називаємо Україною? Без сумніву, немає нічого важчого, ніж відповісти на це питання. Сказати, що Україна – це певна територія, народ, мова, традиції, певні властивості характеру людей – нічого не сказати. Бо все це ще не є Україна. Стотніше, це тільки зовнішній вияв України, наша уява про неї, дим, за яким криється Україна справжня.
Яка ж вона, та справжня Україна? Що вона є в дійсності? На жаль, ми майже нічого не знаємо про неї. І хоча, здавало би ся, багато сказано слів про Україну, але й досі майже ніхто не спробував зрозуміти її суть, проникнути за таємну завісу її мовчання і з’ясувати, хто вона? звідки вона? куди йде? і яка її місія у цьому світі?
Я вже не один рік спостерігаю за нею, вдивляюся в її химерні обриси і щоразу вона залишається нерозгаданою, закритою для мене, як книга за сімома печатями. Я не розумію її. Я не знаю, хто вона. Єдине, що для мене поза сумнівом, це те, що вона існує. І саме цей факт служить орієнтиром для мене, щоб не збитися на манівці. Адже, коли шукаєш те, що існує, то шукаєш живе, а не мертве. Мертве ж не може існувати, бо існує тільки живе. Ось чому все, сказане про Україну, всі слова про Україну, не є Україна. Сказане про неї мертве, а вона жива.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Отже, Україна — це не земля, не народ, і ніщо з того, що повязане зі згаданими речами. Це насамперед дух. Так, Україна – це дух. Живий дух, який є, який існує тепер, зараз, повсякчас і якого нема і не може бути ні в минулому, ні в майбутньому, позаяк живе може перебувати тільки в живому, в тому, що є, а не в мертвому, себто, в тому, чого вже нема або ще нема. І цей дух належить пізнати. Певно, це найголовніше, що конче потрібно зробити. Можливо, це єдине, що взагалі варте зусиль.
Багато кому може здаватися, що піднята проблема просякнута пустою схоластикою і надумана. Але я переконаний, що немає нічого більш актуального, живого, пекучого, нуртуючого, ніж дух. Адже що, як не дух, є основою самого життя, всіх його незчисленних і ефемерних у своїй минущості форм?
Чому так важливо на цьому наголошувати? Та тому що Україна оповита товстелезним шаром порожніх думок і уявлень, за якими далеко не кожен здатний побачити її живе серце. А хто не бачить серця України, той не бачить самої України. Саме з цієї причини в декого можуть виникати навіть сумніви, чи існує Україна взагалі.
Для того, щоб покласти край сумнівам, необхідно широко розплющеними очима без будь-яких посередників й упереджень подивитися на дійсність, на Україну реальну, не вигадану. Не на наші уявлення про Україну, не на наші думки про неї, не на наші бажання, якою вона має або не має бути, а на неї саму, на таку, якою вона є – живу і непридуману зі всіма її чеснотами і ґанджами, і прийняти її всеціло, не оцінюючи, а, отже, не схвалюючи й не осуджуючи, прийняти як таємниче, ніким не створене явище буття – досконале у всіх своїх частинах і беззаперечне у своїй реальності, до якого неможливо нічого ні додати, ні відняти. І тоді ми побачимо, що справді існує така дивовижна у своїй неповторності реальність, яку можна назвати Україною. І це буде власне Україна справжня. Не Росія, не Польща, а саме Україна. Із своїм власним, не подібним ні на що инше духом.
Дух України заворожує. Хто відкрив його для себе, той назавжди залишається в його полоні. Але далеко не всі здатні уздріти його, позаяк зосереджені не на реально існуючій Україні, а на неіснуючій Україні власної уяви.
Чи можна описати дух України? Навряд чи це можливо. Гадаю, що його можна лише відчути серцем. Отож тільки власний досвід може привести кожного до духу України, до України живої, справжньої.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
УЛГ у Фейсбуці: https://www.facebook.com/litgazeta.com.ua
Підпишіться на УЛГ в Телеграмі: https://t.me/+_DOVrDSYR8s4MGMy
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.