Може, я провтикав найголовнішу новину свого життя? Може, ми вже виграли війну? Чи бодай пішли в рішучий наступ на всій лінії фронту? Ні? Тоді якого катрана повносправного бойового генерала з колосальним ратним досвідом висмикують з кадрового ядра військових стратегів і виставляють пріч з очей, послом за густі тумани Альбіону? Якої такої нагальної потреби? У нас що, масова “вибраковка” і кадрова ядуха серед випускників Дипломатичної академії? Чи катастрофічний пересит викладачів рівня Залужного у тому-таки Національному університеті оборони, Академії сухопутних військ етцетера? Невже ж ми нарешті намолили реального і потенційного засилля у військах висококласних офіцерських кадрів, які нараз обійдуться без цінної науки відставного Головнокомандувача, пошанованого званням Героя України? А мо’, у військові стратеги тепер за бартером пошлють пана Кулебу?
Дивні і зело туманні діла твої, правлячий китобійний офісний планктоне.
“За туманом нічого не видно,
Тільки видно ДУБА ЗЕЛЕНОГО”.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал