Рік тому росія підступно напала Україну з метою загарбання українських земель і повного знищення української нації.
Зруйновано міста, тисячі вбитих і покалічених мирних жителів, сотні полонених і викрадених російськими загарбниками…
Проте чого так ревно прагнула ненажерна росія – не сталося, бо з українцями в їхньому захисті пліч-о-пліч стали всі європейські країни, які рішуче підтримали Україну в шаленому опорі путінським окупантам.
Цей рік зробивив усіх нас і мужніми, і звитяжними, і терплячими до всіх незгод, він об’єднав усіх нас навколо серця України – її мови, загартував і гартує далі, мов метал, який ніколи не стане ржавким, він дав нам можливість навіки позбутися московського ярма, яке пригнічувало Україну споконвіків, яке руйнувало нашу мову й духовність, стирало з пам’яті української нації нашу історію.
Завдяки славетним воїнам ЗСУ, мужність і сила духу яких є промовистим прикладом для всіх армій світу, а також самовідданій підтримці волонтерів і звичайних громадян не лише нашої країни, а й інших країн – Україна залишається на мапі світу однією з найбільших країн Європи, вона є і її ніколи не зламати.
Українські митці від самого початку російської агресії стали на захист нашої держави. На превеликий жаль, багато письменників і журналістів загинуло на цій війні, але світла пам’ять про них лишається вічна.
Рік тому Національна спілка письменників України звернулася до російських письменників із закликом висловити рішучий протест щодо можливого вторгнення росії в незалежну Україну, однак, на превеликий жаль, почули нас одиниці, а більшість російських митців так і залишилася бездушною аморфною масою, яка сповідує путінські ідеали і готова віддати за свого збожеволілого правителя власне життя.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Гірко, боляче і соромно за вас, наші вже тепер неповажні російські колеги, бо історія вас, на жаль, так нічого путящого й не навчила. Ви стали ідеологічним інструментом у руках убивці і ката – путіна, ви стали його духовною зброєю не лише проти нас, українців, а й проти всього цивілізованого світу.
Можливо, це й добре, що ви самоліквідувалися, спливли звичайними помиями в каналізацію сучасної історії. Бо ваша вдавана духовність – це підступна лжа, ваші вчинки – це дії людей, яким негайно потрібна гамівна сорочка, а ваші слова – це зародки й зерна зла, які ніколи не подарують сходів. Нехай пам’ять про вас згасне і западеться, а ваші прізвища згадуватимуть лише тоді, коли читатимуть про жахи путінських злочинів в суверенній Україні.
Мета всіх нас – здобути спільну Перемогу над чорним злом, яке віками смертоносною запоною затуляло на землі світло.
Україна – потужна й непереможна. Бо з нами Бог і правда. З нами весь цивілізований світ. Настане час, коли з наших серць навік піде журба, а наша Матінка-Україна нарешті скине жалобну хустку.