Якими би не були масштаби і наслідки цьогорічної (добре: тої, яка проявилася цього року) світової кризи, незаперечним є одне – навіть кільком вцілілим людям життєвою необхідністю далі будуть спогади, вісті, аналізування і філософствування, рефлексії, фантазії, історії, сюжети, тексти, забування і перемішування всього цього, викривлення цього всього; потрібними будуть підозри, версії, гіпотези, теорії, притчі і сюжети. І чим більше людей залишиться, тим більшої різноманітності набере ця потреба.
Вже тепер ясно, що – навіть коли вона протриває хоч місяці – нинішня велика пригода не пройде безслідно у потоці щоденної інформації. За ці тижні відбулося щось таке, що перетворює їх на чарівну скриньку з безконечними історіями. Правдоподібно, за сучасної поліфонії матеріалу буде достатньо на кілька десятиліть (як кільком поколінням потрібно було обговорювати і переповідати другу світову).
Розкішний настає час для антропологів усіх ґатунків – від істориків і економістів до психологів, сценаристів і авторів популярної літератури. Включно з репортерами і белетристами. Одні будуть писати про попередню епоху, надихаючи всіх схильних до простої і чуттєвої ностальгії. Інші вибудовуватимуть фантазійні світи вже футурологічного керунку.
Якщо зміни у способі життя світу будуть радикальними, то мейнстрімовим дискурсом будуть побутові історії з попереднього життя. При цьому чітко зорієнтовані або на тих, які все пам’ятають, і ця пам’ять – то все, що доброго залишилося, або на тих, для кого попереднє життя закінчилося у ранньому дитинстві, або на тих, хто його вже не застав.
Якщо вплив кризи укладеться у звичну еволюцію розвитку історії, то найцікавішою стане феноменологія цього екстраординарного глобального казусу. Антропологи будуть першими, хто отримає фінансування з відроджених надлишкових фондів.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Але у будь-якому випадку відкриваються простори для усіх видів кримінального жанру. Кримінал (у сенсі роману) тим і потужний, що поєднує ретельний опис побуту з найхитромудрішими скрутами уяви, що отримує підґрунтя логічної раціоналізації. Тому він і є тим, чим у певний час займалися хроністи. Зрештою, саме кримінал, як Антей від землі, живиться принципом «чим гірше, тим ліпше» у найчистіший спосіб, майже внутрівенно.
Вже уявляю собі, як читаю у нічному поїзді (як то робив колись, аби не проспати Франківськ після Львова і не опинитись в Чернівцях) поганенький захоплюючий кримінальний роман про один із тисячі альтернативних варіацій історії з вірусом. У ньому йдеться про велику акцію російської розвідки. Щось із китайською промисловістю, із Північною Кореєю як спеціально законсервованою територією. Якісь експерименти з біологічною зброєю, від якої неможливо відмовитися, бо все вже надто далеко зайшло. Потім удар гібридної війни по Європі і Америці. Безсилля і паніка. Але разом з тим порозуміння з певними силами, яким таке потрібне для перебудови ринку і методики врядування. Занепад католицької Церкви. Останній папа. Одночасно наближення краху власної країни, своїх ніколи не жаліли. А врешті на параді перемоги оновлений російський лідер, до якого ніхто не приїхав, оголошує на цілий світ, що омріяний лік вже в нього є. Оскільки з Росією торгувати не можна, вона подарує його цьому калічному Заходові. Сотні військових літаків летять у столиці світу, везучи спасіння. Ним може виявитися щось дуже банальне і виключно російське, якісь там кедрові горішки в шоколаді. Всі врятовані. ООН і решта міжнародних організацій оголошують доґмат про непомильність російського лідера, бо це актуальніше, ніж перемога над фашизмом, зафіксована у Нюрнберзі. Проблема в тому, що відтепер вірус буде мутувати завжди, а встигати виготовляти антидоти буде тільки той, хто з ним працює, пріоритет вітчизняної науки.
І таких романчиків буде тисячі. Будуть мінятися країни, геополітичні розклади, гнізда зла і лицарі порятунку. Щоби не стати приреченим споживати чтиво такого штибу, варто згадати, що історія є не тим, що було, а тим, що про неї написано. Отож надійним персональним виходом із кризи є власна хроніка. Щоби застерегтися від зараження тою рекомбінацією вірусу, який спотворює свідомість, варто вже почати нотувати то, що є поруч (а його так багато, хто би міг подумати, що кожен зможе розповідати таке годинами). Невдовзі це виявиться найвдалішим депозитом.