Разом із кризою ліберальних демократій і зміцненням авторитарних держав та екстремістських ідеологій усіх кольорів знову зростає антисемітизм. Усюди, де триває нищення демократичних структур або де намагаються придушувати рух за демократичні цінності, мобілізують антиєврейські рефлекси.
Нині це спостерігаємо у пропаганді режиму Лукашенки в Білорусі. Водночас із посиленням репресій проти демократичного руху в країні, у контрольованих державою медіа дедалі голосніше лунають антисемітські гасла. Як зауважив білоруський історик Аляксандр Фрідман, який живе в Німеччині, режим Лукашенки скаржиться, що «антибілоруською змовою» начебто керують такі євреї, як американський філантроп Джордж Сорос чи французький філософ і демократичний активіст Бернар-Анрі Леві. У соцмережах раз у раз зринають фейки про нібито єврейське походження й ізраїльське громадянство лідерки опозиції Святлани Ціханоуської та інших опозиційних політиків. Критиків режиму зі схожими на єврейські іменами називають «протестантами з виродженими семітськими рисами обличчя» й закликають виїжджати в Ізраїль.
Режим провадить підступну подвійну гру. Розпалюючи ненависть до євреїв, він таврує організаторів протестів «фашистами» й антисемітами, наступниками задіяних у Голокості білоруських колаборантів у Другій світовій війні. Біло-червоно-білий стяг, що був офіційним державним прапором до приходу до влади Лукашенки в 1994 році, а сьогодні став символом опозиційного руху, режим називає «банером наці». Така пропаганда покликана передовсім сіяти непевність серед західної громадськості й відвернути її від підтримки білоруської боротьби за свободу.
Очевидно, така техніка заплутування є винаходом пропагандистської фабрики Кремля, яка давно керує утисками білоруської опозиції. Адже саме таку методику путінський режим застосовував і проти України, коли таврував Майдан «фашистським путчем» і вигадував випадки антисемітизму в Україні та водночас поширював через свій дезінформаційний апарат антиєврейську риторику проти українських активістів і політиків. Путін намагається відвернути Лукашенку від його антисемітських кампаній, вдаючи проізраїльську позицію. За цією схемою давно діє Віктор Орбан в Угорщині, перейняли її й найбільші крайні праві сили Західної Європи, які підтримує Кремль: партія Ле Пен у Франції, Австрійська партія свободи та німецька АдН намагаються імітувати палку підтримку держави Ізраїль і видаватися рішучими захисниками єврейських громадян від мусульманського антисемітизму.
Насправді ж опитування свідчать, що підтримка антисемітських стереотипів серед виборців АдН у кілька разів вища, аніж у прихильників інших представлених у Бундестагу партій. І коли тодішній голова АдН Александр Ґаулянд у статті 2018 року накинувся на «глобалізований клас», який «сидить у міжнародних підприємствах, організаціях, як-от ООН, медіа, стартапах, університетах, недержавних громадських організаціях, фондах, партіях та їхніх апаратах», а тому має лише «слабкий зв’язок зі своєю батьківщиною», то його прихильники зрозуміли сигнал і без прямого згадування євреїв. Адже божевільна картина еліти без батьківщини, яка панує над світом, — століттями встояний антисемітський топос.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Старі й ворожі до євреїв мотиви сьогодні знову з’являються у фантазіях про змови правоекстремістських мереж, як-от QAnon. Із цього середовища походить і дивовижна брехня про те, що керована (не єврейським) мультимільярдером Біллом Ґейтсом сатаністська еліта, яка діє по всьому світу, викрадає, утримує, катує й убиває дітей, щоб виготовити з їхньої крові еліксир молодості. Ця фантасмагорія перегукується з поширеним у середньовіччі міфом про те, що євреї на свої свята вбивають християнських дітей і п’ють їхню кров. Такі й інші антисемітські теорії змов дуже поширені серед войовничих прихильників Дональда Трампа, притримують їх і у Німеччині ті, хто заперечує коронавірусну хворобу та вважає антикоронавірусні заходи приводом для встановлення у ФРН «глобалістичної диктатури».
Однак антисемітські афекти ширяться не лише в середовищі крайніх правих, а й серед певного кола радикальних лівих. Щонайпізніше відколи Карл Маркс ототожнив єврейство з капіталом, лівий антикапіталізм часто сходив до антисемітської агітації, зокрема в комуністичних диктатурах. Зараз антиєврейський ресентимент виявляється переважно під прикриттям «антисіонізму», який заперечує право Ізраїлю на існування як нібито «расистського» утворення.
Щоправда, у багатьох європейських країнах найбільшу загрозу єврейським громадянам становлять ісламістські фанатики. Але гадані антиподи, ісламізм і правий екстремізм, єдині в центральному пункті — у їхньому нав’язливому антисемітизмі, який з обох боків робить із євреїв улюблену ціль терактів. Те, що антисемітизм — спільне ядро всіх антидемократичних ідеологій, доводить, що це аж ніяк не маргінальне явище. Воно пронизує історію сучасної цивілізації як темний підтекст, що виступає на поверхню, щойно вона втрачає впевненість у своїх гуманістичних цінностях. Тому боротьба з усіма варіантами антисемітизму — перша передумова для захисту демократії від її авторитарних і тоталітарних ворогів.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.