Повертаюсь до теми виконання гімну. Сьогодні зранку на хвилях радіо “Енерджі” (якщо правильно розчула) була нова інтерпретація нашого гімну, яка мене ще більше засмутила. Якийсь молодий співак сучасної попси поміняв на свій розсуд деякі ноти і простогнав його, проквилив тонко і кволо, ніби пережив Голодомор чи щойно повернувся з однієї із сьогоднішніх російських катівень, а то й ще гірше (тьху-тьху-тьху). Ось так сьогодні виглядає свобода слова… А хочеться, щоб наш гімн звучав так, як в чотирнадцятому на Хрещатику, без витребеньок: стогону, еротичних придихань, ніжних солоких заколисуючих голосів, уповільнень, схожих на ритм похоронного маршу і т.інше. І без замін-підмін нот і слів на кшталт “ще нам браття МОЛОДІЇ усміхнеться доля”, замість “браття українці”. А ще би хотілося, щоб наш гімн офійно співав не солодкий тенор, який асоціюється з фріком у пір’ї та блискітках на спортивному костюмі, а співак з мужнім тембром і вдачею. Слава Україні!
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал