Росіяни накопичують нові колони бронетехніки для “взяття” українських міст.
Читаючи цю інформацію, потрібно розуміти важливу річ: бронетехнікою, тим паче без масованої підтримки піхоти (якої тут в росіян немає), можна “оволодіти” великим містом тільки якщо це місто не опирається.
Адже бронетехніка у великому місті, в оточенні багатоповерхівок, надзвичайно вразлива. Кілька “коктейлів Молотова” з будь-якого вікна будь-якої висотної будівлі по ходу руху техніки – і 40-тонний танк перетворюється на купу металобрухту. А переносна протитанкова зброя, якої в нас вже вдосталь, може очікувати на бойову машину за кожним будинком і кожним деревом. Знищення цієї бронетехніки обходиться в рази, а інколи в десятки разів дешевше, ніж її виготовлення.
Це в старих військових підручниках згадують умовну пропорцію тих, хто наступає, до тих, хто обороняється, як 3/1.
А якщо один “Байрактар” одним точним влучанням може знищити цілу колонну ворожої техніки (завдяки детонації боєкомплекту), це яка пропорція? А таке вже ставалося неодноразово. І станеться знову, ось побачите.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
“Байрактари” вже стали нічним жахом росіян. “Тихо прийшов, тихо пішов”. Залишивши по собі гуркіт вибухів ворожої техніки.
Нічого навіть близько схожого в їхній армії немає.
Навіть у Другу світову танки зазвичай обходили міста. Або, в крайньому разі, заходили в них лише за потужної підтримки піхоти.
А що буває, коли колона російської бронетехніки заходить в сучасне, хай не дуже велике місто, яке готове оборонятися? Це красномовно показав російський “штурм” Грозного 1994-1995 років. На вулицях міста російська бронетехніка стала легкою здобиччю навіть погано озброєних чеченців, так що після першої спроби зайти в Грозний росіяни одразу втратили близько 150-200 бойових машин.
Фактично росіяни “оволоділи” Грозним, лише знищивши його найбільш варварськими методами, з масованим використанням авіації та артилерії, бо у захисників міста не було ні того, ні іншого, ні засобів боротьби проти того й іншого.
Висновок: захід бронетехніки без піхоти у велике місто, готове до опору цій бронетехніці, може завдати серйозних руйнувань місту по ходу руху цієї техніки, але не може привести до “взяття” цього міста. Легше знищити таке місто цілими кварталами з повітря, ніж “взяти” його колоною танків і бронемашин, хай скільки їх там буде.
Я це пишу задля того, щоби інформація про нові колонни бронетехніки ворога вас не пригнічувала. Вони можуть завдати нам великих додаткових страждань – і тому ЗСУ роблять все, аби не допустити цю техніку в міста. Але перемогти – ні. Тут значно більше розрахунку на психологічний ефект: спершу налякати, а потім “взяти” місто суто “для картинки”, прорвавшись кудись поближче до його центру з російським прапором на броні.
Але протитанкових гранатометів у нас, завдяки європейським друзям, тепер вистачить на всіх. А добрі українці ще й “бандерівським смузі” пригостять. Безкоштовно.
Росія ще може тужитися. Завдавати нам страждань. Потроху руйнувати міста. Але вона нас не завоює. І навіть не окупує. Їй зробити це тупо нічим.
Хоча руйнувань після себе залишить чимало. І металобрухту вдосталь.