Олександр Ірванець. Про обличчя і яблука

677

Народні депутати в нас обираються народом, і по ідеї мають бути (та напевно і є!) найкращими з найкращих: чистими совістю, незаплямованими патріотами-інтелектуалами, які всі свої розумові й духовні зусилля, а також матеріальні резерви спрямовують на благо держави, якій їм довірено служити народом цієї держави. Ну й звісно ж, вони самі теж почуваються невіддільною частиною цього народу і готові задля народу до всіх можливих випробувань. Я завжди думаю про це, розглядаючи фото наших народних обранців. Практично у всіх їхніх обличчях прочитується щира готовність до самопожертви, а в очах світиться жага правди та справедливості. Та навіть у тому добірному гроні палких і непримиренних борців за світле майбуття у мене все ж є свої зірки та лідери симпатій.

Серед нових облич, які привів у політикум президент Зеленський, чітко вирізняється своїм неповторно-яскравим виразом обличчя народного депутата Давида Арахамії. Пан Давид справді має чималу популярність, якщо врахувати, що з досі великої фракції слуг народу особисто я в обличчя впізнаю десятків зо два. А пана Арахамію впізнаю. Він — один з головних спікерів своєї партії у Верховній Раді, здається, навіть голова (чи співголова?) фракції. На камери для журналістів пан Давид говорить часто і плідно, це ж від його численних тлумачень своїх попередніх слів Укрнетом покотився мем «вирвати з контексту».

Тобто можна визнати, що пан Давид Арахамія значною мірою є обличчям партії «Слуга народу». Завжди про це згадую, коли на моніторі бачу його фото, котре ілюструє чергове виверження контексту, з якого неодмінно хтось має щось вирвати.

Пан Арахамія постійно фігурує в новинах зі світу політики – він і недавню конституційну кризу коментував, і попередні владні рішення, які викликали щирий подив у виборців та масу запитань від журналістів.

А кілька місяців тому, у жовтні, здається, був опублікований і недовго обговорений в мережах лист, підписаний кількома депутатами Європарламенту, і адресований безпосередньо депутатові ВР України Давидові Арахамії саме як голові (чи співголові?) найбільшої фракції українського парламенту.

В тексті цього листа європарламентарі нагадали про можливі наслідки ще тих жовтневих «проколів» партії «Слуга народу», їхніх перших випадів проти антикорупційних органів, які тривають і по сьогодні, хоча й затьмарені іншими, пізнішими «зашкварами». Йдеться про можливе скасування безвізового режиму – ця гостра тема тоді досить гучно лунала в медійному просторі:

« …ми залишаємо за собою право накладати конкретну відмову в таких свободах окремим олігархам, включаючи політиків, які зловживають цим правом заради своєї приватної незаконної діяльності».

А далі у тексті того листа починається поезія. Тобто — метафора, на яку я як письменник просто не міг не зреагувати. Євродепутати, щоб підсолодити пілюлю, порівнюють фракцію «Слуги народу» з кошиком, у якому крім «десятка гнилих яблук» є й багато добрих, їстівних плодів. В моїй уяві відтоді образ пана Арахамії асоціюється ще і з яблуком.

Так і кортить розвинути цю метафору. Яблука у кошику. Яблука дозрілі. Хоча й зелені на колір. Ну та це в них сорт такий. Торік улітку було зібрано цей врожай. Три чверті населення щиро вірили, що яблука ці смачні й корисні.

Та ось уже за півтора року ті яблука, зібрані зеленим садівником наосліп, аби де і аби як, або й підсипані до його кошика тими, хто має доступ, дійсно вже добряче віддають гнилизною і втратили свій рекламний попередній блиск.

На недавніх місцевих виборах українці, здається, добряче перебрали кошик із яблуками, і гнилля не мало великого успіху. Це вселяє вже певну надію.

А я особисто маю тепер просто слідкувати за новинами в мережі. Бо якщо лист євродепутатів був адресований конкретно панові Арахамії, то напевно його прізвище входить у згаданий там перелік «окремих олігархів, включаючи політиків». І перш ніж безвізу позбавлять усіх українців, у т.ч. мене, цього права напевно позбавлять пана Арахамію.

Мабуть, доведеться підписатись на його сторінку…

P.S. Вже завершивши текст, я занурився в інтернет — і дізнався, що пан Арахамія ніби має американського паспорта, і тому тема безвізу йому байдужа.

Мабуть, таки не буду підписуватися на його сторінку…

P.P.S. Написавши постскриптум, ще раз глянув в інтернет — і побачив, що інформація про його паспорт виявилась фейковою.

Таки доведеться підписатись на його сторінку…

zbruc.eu

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

 

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!