Наталія Сумська. «Ніколи не пізно – ніколи не рано. Почати спочатку…»

613

Минає ще один рік надій та сподівань на зміни у зоні розмежування, на фронті, а відтак і у житті. Бо живу не надто відриваючись від щоденних подій на сході країни, це те, що найбільше мене хвилює. Що далі, то більше розуміємо – ніхто ні про яку тишу на Донбасі не домовиться. Час плине, а ми втрачаємо найдорожче,наших воїнів! Процитую вам уривок вірша поета Федора Млинченка:

  Ви – солдати. Усі ви-солдати.

  В «мирній» тиші жорстокі бої

   Ідете ви за нас воювати?

   Серед тиші.. А як на війні.

Тим часом глядач, як колись у гірші часи, все одно йде до театру ,колектив випускає нові прем‘єри… Мабуть люди не можуть перебувати у постійному заполітизованому медійному просторі , а хочуть зануритися в якісь інші сюжети, котрі пропонує театр.

Хто є героями сьогодні?  Це , без сумніву, військові й лише вони! Ті, хто тієї миті, доки ми читаємо газету, граємо виставу, намагаємося жити цивільним життям,там в окопах відстрілюється від знахабнілого ворога, котрий удає, що його там немає. Такого абсурду у військовій кампанії світ давно не спостерігав! Герої 2021 року це й ті невидимі розвідники, котрі, зробивши надзвичайну складну викривальну операцію, раптом стали гнаними у своїй державі..

Тому слово «антигерой» не вживаю, бо воно майже підриває високість вищезазначеного слова « герой». Тут до підтвердження нагадаю вірш херсонського поета, художника Анатолія Кичинського:

  Оце-мій меч. А це-мій плуг.

  Ось-ворог мій. А ось-мій друг.

  А вся моя тривога –

  в тім, що ніяк я не збагну,

  чи це дорога на війну,

  чи це з війни дорога.

Сили  жити і цього року, що минає, і у всі роки мені дає моя улюблена праця, мій глядач. Я чую його, він реагує, завмирає, регоче,аплодує .Ціную свою роботу тим більше, коли світ спіткали вимушені паузи. Сили  дають люди, яких відкриваю для себе. Як ви помітили, це мудреці: поети, письменники.

Із задоволенням відвідую поетичні вечори, коли не граю виставу у рідному Театрі імені Івана Франка.Це затишний Національний музей літератури, що в центрі столиці – на вулиці Б. Хмельницького. Коли письменник, книговидавець Михайло Слабошпицький був серед нас, спілкування з ним забирало мене у вир спогадів про безліч імен визнаних літераторів,поетів. Він розповідав невідомі епізоди їхнього життя. І встиг залишити нам увесь цей безмір нарисів у чотирьох томах «Дзеркал..»

Насамкінець я знову познайомлю вас з поетом, житомирянином  Михайлом Жайвороном:

Ніколи не пізно –.

ніколи не рано.

Почати спочатку,.

розбившись ущент,

Зцілитися росами,. білим туманом,

І сонце вдихнути… І дихати ще…

Ніколи не пізно…

Наталія СУМСЬКА , провідна  акторка Національного театру ім. І. Франка, українська кінозірка

 

day.kyiv.ua

 

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!