…А потом кончил пить,
Потому что устал,
Начал об пол крушить
Благородный хрусталь,
Лил на стены вино,
А кофейный сервиз,
Растворивши окно,
Взял да выбросил вниз…
В.Висоцький. «Ой, где был я вчера»
Мабуть, гебістів у Совєтському союзі все-таки навчали історії. Не в «курсі історії КПРС», а, за Орвеллом, для «внутрішнього споживання». Знову ж таки, висловлю припущення, що історія за методичками КГБ все-таки дещо відрізнялася від пропагандивної єресі, що нею заповнювали мізки «трудящих».
Бо майбутні бійці невидимого фронту, мабуть, мусили знати, як було насправді – щоб уміти вчасно вирахувати небезпечного «баламута» і знешкодити його.
Якщо так, то нинішній бункерний хазяїн Кремля, вочевидь, протирав штани на останній парті гебістської школи і навіть лінувався списувати в «товаришів по зброї» уроки історії, не те що їх вчити. Бо його знання в цій сфері, продемонстровані під час недавнього годинного спічу – на рівні найтупішого графомана, який нічого не вчив і нічого не знає, і в голові якого – екзотичний вінегрет з лаптями, анекдотами про Штирлиця та Чапаєва і ядерними цяцьками.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Сприймати всерйоз дикі просторікування цього «проффесора» на історичні теми – все одно що штудіювати філософствування чергового «наполеона» з палати № 6 психлікарні.
Однак найгірше, що може вчинити нещасний божевільний – це потрощити табуретку в палаті чи зламати клямку на металічних дверях.
Наш же пацієнт тримає тремтячу руку на ядерній кнопці.
Тому люди в білих халатах вже не допоможуть.
Потрібна значно ефективніша терапія.