Ларс фон Трієр, датчанин за походженням, культовий кінорежисер зі світовим ім’ям, пустив сльозу з приводу загибелі російських загарбників на війні в Україні.
«До речі: пану Зеленському і пану Путіну, і не в останню чергу пані (прем’єрці Данії) Фредеріксен (яка вчора, наче по вуха закохана, позувала в кабіні однієї з найстрашніших машин для вбивств сучасності, посміхаючись від вуха до вуха): “Життя росіян теж важливі!” З найкращими побажаннями, Ларс», — написав режисер, коментуючи візит Зеленського до Данії і обіцянку офіційного Копенгагена надати Україні літаки F-16.
Хочу теж висловити жаль з приводу таких одіозних політичних поглядів всесвітньо відомого кінорежисера, фільми якого – справді дуже потужні. Принаймні, для мене фон Трієр – кінорежисер №1 ХХІ-го століття, фільми якого мене вражають.
Проте, як виявляється, подібна заява – не випадковість і не примха зірки. Схоже, що його симпатії до фашистів (і не лише російських) – тверді і усвідомлені переконання. Його філософія.
Нагадаємо, що ще в 2011 році дирекція Каннського кінофестивалю оголосила Ларса фон Трієра персоною нон-грата за його публічні зізнання у симпатіях до Гітлера.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
«Так, його не можна назвати хорошим хлопцем, але я багато в ньому розумію і трохи йому симпатизую. Але, звичайно, я проти Другої світової війни. Я підтримую євреїв. Але не надто, тому що Ізраїль – це той ще головний біль. О’кей, я нацист”.
Ці слова режисер Ларс фон Трієр виголосив на прес-конференції в Каннах, присвяченій його фільму «Меланхолія», включеному до програми фестивалю. Режисер відповідав на запитання про його німецьке походження та його пристрасть до «нацистської естетики» (про це він заявляв раніше в інтерв’ю одному датському журналу).
Пізніше він спробував пояснити свій інтерес до нацизму. «Я думаю, – заявив він під час одного зі своїх публічних виступів у Берліні, – що історія показує, що всі ми в чомусь нацисти. І є багато речей, які можуть несподівано вийти з-під контролю. І механізм того, як це може статися – це саме те, що ми маємо уважно вивчити. А один із способів заплющити на це очі – заборонити говорити про це».
Можливо, подібні заяви визнаного майстра психологічного провокативного кіно – епатаж?
Не знаю. Проте перейматися життям варварів, які прийшли на чужу земля щоб убивати – це вже точно не спроба привернути увагу. Це щось інше, і це принаймні цинічно і гидко.
Більше схоже на те, що німецький нацизм і російський рашизм зійшлися докупи в голові одного відомого режисера. Кажучи словами якоїсь пісні, «вот і встрєтілісь два адіночєства…»
Втім, у цьому нема великої проблеми. Принаймні поки що, бо фільми фон Трієра дотепер не були пропагандою фашизму.
Біда в тому, що нацизм і рашизм – єдинокровні брати-близнюки, і подібна отруйна нацистсько-рашистська каша смердить і гниє в головах мільйонів росіян і жене їх вбивати українців і відвойовувати «нові території».