Михайло Пасічник. Літературні санітари Шевченківської премії

867

Оприлюднено список номінантів (учасників другого туру) конкурсу на здобуття Шевченківської премії 2022 року. Зокрема у номінації «Література» з 27 семи тих, хто подав документи, залишилося… лише 7. Важко назвати цей список «довгим», як це було прийнято в минулі роки, бо ж «відсіяно» утричі більше, ніж залишилося…

Тому, потрапивши у цю ганебну більшість, поцікавився, чому так сталося (в інших номінаціях майже всі пошукачі позалишалися на місцях…).

Література, пройшли у 2 тур:

  • Дуда Тамара Анатоліївна (Тамара Горіха Зерня). Роман «Доця» (2019 р., видавництво «Білка», м. Київ). Представлено Видавництвом «Білка».
  • Володимир Єшкілєв. Романи «Унія» (2021 р., видавництво «Фоліо», м. Харків) та «Каїн» (2020 р., видавництво «Фоліо», м. Харків). Представлено ТОВ «Видавництво Фоліо».
  • Юрій Іздрик. Книга поезій «Інші речі» (2021 р., «Видавництво Старого Лева», м. Львів). Представлено Громадське об’єднання Галицького району м. Львова «Вірменська 35».
  • Сергій Нечитайло (Осока). Книга прози «Три лини для Марії» (2020 р., «Видавництво Старого Лева», м. Львів). Представлено ТОВ «Видавництво Старого Лева».
  • Володимир Пузій (Володимир Аренєв). Книга «Заклятий меч, або Голос крові» (2020 р., видавництво «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га», м. Київ). Представлено Видавництвом «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га».
  • Артем Сопронюк (Маркіян Камиш). Збірка «Оформляндія. Чормет. Ряска». (2021 р., видавництво «Нора-Друк», м. Київ). Представлено ТОВ «Нора-Друк».
  • Борис Херсонський. Книги поезій «Вклонитися дереву» (2019 р., «Видавництво Старого Лева», м. Львів), «Сталіна не було» (2018 р., видавництво «Фоліо», м. Харків), «Будемо теплом і попілом» (2020 р., «Дух і літера», м. Київ). Представлено Головою Комітету Макаровим Юрієм.

 

 

Відразу пригадав інтерв’ю голови Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка Юрія Макарова, яке він дав Суспільному 3 листопада ц. р.
На запитання, що Комітет робитиме у першому турі, Макаров відповів:

– Я не пам’ятаю, щоби там були якісь точні критерії. Під час першого туру ми відсіюємо те, що потрапило в цей список як випадкове. Обов’язково і неодмінно щороку здебільшого це з’являється в літературі. З’являються люди, які в своєму житті видали кілька поетичних збірок, і після цього відразу подаються на Нобеля. Оскільки можливо вони не знають іноземних мов, то як можливий варіант подаються на Шевченківську премію. І з всієї поваги до їхніх амбіцій, це просто треба відрізати, відсіяти на першому етапі, щоби воно не заважало сприймати картину. Так що в цьому сенсі функції першого туру всього лише санітарні.

Ах ось у чому справа! Борці з антисанітарією в сучасній українській літературі надто вже захопилися «чисткою» того, що «під час першого туру… потрапило в цей список як випадкове» за очільником Комітету.

Хто ж ці «випадкові» люди? Геннадій Щипківський – відомий український прозаїк, багаторічний керівник Одеської обласної письменницької організації, автор історичної трилогії «Товтри»? Наталка Дзюбенко-Мейс – відома українська журналістка і письменниця з її історичною поемою «Сковорода»? Віктор Терен – відомий український поет, депутат Верховної ради кількох скликань, патріот України? Поетеса Світлана Антонишин з її непересічним талантом і нелегкою життєвою долею? Чи я, ветеран НСПУ, автор понад 30 книг, лауреат 5 Всеукраїнських і однієї Міжнародної літературних премій з уже достатньо відомим тритомним виданням «Двовійна»?!

А в результаті всі 20 пошукачів навіть не стали номінантами премії… (Усіх перераховувати не буду, але повірте, що й неназвані – відомі в Україні люди…).

А от тепер головне: якщо цей глум стався, то хтось мав би бути зацікавленим у ньому?

Повернімося до списку учасників другого туру. У ньому сім прізвищ письменників з більшою чи меншою популярністю (смію сказати «меншою», ніж у виставлених за двері конкурсу), серед яких прізвище Бориса Херсонського. Ну то й що? – скажете ви. І я б так сказав, аби кандидатуру Херсонського не запропонував… голова Шевченківського комітету Юрій Макаров!!!

(Я взагалі дивуюся, як у Положення про премію проникла норма висування кандидатур головою Комітету, адже це чистої води корупція і використання службового становища, але що є – то вже є…).

Отже, картина наяву: Макарову конче потрібно було уже в першому турі зачистити конкурентне поле під свого висуванця! Погодьтеся, що на фоні шести своїх суперників Херсонський виглядить не так уже й погано (для тих, хто мало розбирається в цьому).

Отже, найпрестижніший конкурс України розпочався з грубих порушень не лише Положення, а й моральних та етичних норм. Тягнути в лауреати Національної (!) премії вельми сумнівну (навіть з погляду якості літератури) кандидатуру – це обурливо й контрпродуктивно для розвитку української національної культури слова.

І останнє: я після всього вже не здивуюся, коли у списки номінантів наступних років потрапить хтось на зразок Олеся Бузини з його книгою «Вурдулак Шевченко»…

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!