У “Положенні…” про Шевченківську премію написано, що в галузі мистецтвознавства премія присуджується за мистецтвознавчі і літературознавчі праці. І нічого не сказано про “упорядників”. Шевком, тим часом, залишає для Третього туру “упорядника антології” (Михайло Назаренко, антологія «Крім Кобзаря» — Ред.), тоді як цілком очевидно, що там мають бути “чисті” літературознавці Віктор Жадько і Людмила Тарнашинська…
Але апелювати немає до кого: у Шевкомі ж жодного лауреата Шевченківської премії з його критеріями чи бодай дослідника класичної української літератури. Зібрався такий собі попсовий сходняк, як у відомій (прошу пробачення в Леоніда Івановича!) байці: “Якіїсь два осли, одна старенька шкапа та два стареньких цапа…”. Навіть більше: волочуть на Шевченків п’єдестал суто “своїх”, які не мають ні української освіти, ні уявлення, що не слід на п’єдестал пропихати все, “крім Кобзаря”.
Тенденція з-під Шевкому пре на кожному кроці. Режисера Тараса Ткаченка витурили в другому турі тільки в ім’я помсти за його фільм “Чорний Ворон”. А не за те, що його серіал “Мама” справді художнє явище… Добре, що хоч залишили в “літературі” поетесу Катерину Калитко, хоча немає гарантії, що у фінал може вийти якийсь Авербух і не буде на те ради….
“Будьте, люди, бо лихо вам буде” – волає Великий Тарас не з могили, а з передових рубежів сучасного фронту…
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал