Mykhailo Makaruk. Враження від презентації «Центру протидії дезінформації». Записки очевидця.

1062

Перш за все хотів би подякувати за запрошення на дану zoom-конференцію. Інша подяка за те, що спікери таки на ага щось відповідати на питання.

Тепер я власне спробую описати свої думки з приводу того, що я побачив і почув.

Організатори, і тут потрібне надати їм належне, спробували зібрати пул абсолютно різних людей та представників організацій, які працюють на полі інформаційного фронту.

Були люди, яких я знаю і щиро поважаю їх роботу: Максим Скубенко, Дихнич Оксана (мати-творителька еталоних антипропагандиських телепрограм «Гражданская оборона» і «Антизомбі»), Тим Карпинский (Український кібер Аліянс), Оксана Романюк (ІМІ) так і були відверті ноунейми, про яких чи про роботу яких, я ніколи не чув і не бачив.

Презентація почалась зі вступного слова голови Офісу Президента України, який озвучив тезиси про центр, які були відомі вже пресі доволі давно.

Далі вступне слово взяла керівник даного центру. З листочка, відверто сумбурно, та надзвичайно затянуто та скучно. Цікаво було дивитись на своєму моніторі на «президію» даної конфкренції – вони всі поголовно були зайняті своїми справами в своїх телефонах. Напевно правила етикету на данного типу заходах для них ще невідомі…

Далі почали задавати питання і вся ця ідилія посипалась як картковий будинок.

Перше, що відверто неприємно вразило – це порушення закону «Про статус української мови». Пане Олександр Ольшанський, будьте ласкаві почитати та наступного разу і надалі дотримуватись цього закону! Вам зробили зауваження з самого початку, проте ви його проігнорували. Мені це було відверто неприємно і неприйнятно, оскільки все ж таки ви будете працювати при Рада національної безпеки і оборони України, і головне тут – УКРАЇНИ!

Друге, як такий центр тільки формується, але вже чомусь називається «міжнародним». Проте я так і не побачив і не почув інформації про жодного іноземного партнера. Дивно.

Третє. Чомусь керівниця центру акуратно спливила всі питання на Ольшанського. Видно, що даний пан буде вести одну з ключових ролей цього центру. Тому йому я приділю більш трошки уваги.

Четверте. Мене відверто порвала відповідь на запитання: «Як буде вести центр завдання, які перед ним ставлять поза межами України, і якими мовами він буде робити?», – я почув те, від чого відверто засміявся.

«Всіма мовами…», проте потім пані директор виправилась і сказала, якими потрібно. І спробувала навести приклад роботи інформаційних центрів НАТО, які реагують оперативно новинами в яких відбулась та чи інша подія.

Тут перша така відверта штанга.
В НАТО існує дві офіційні мови – англійська та французька. А переклади роблять аналітичні центри, які спеціалізуються на певних регіонах та мають відповідний персонал, в тому числі і перекладачів.

П’яте. Пан Ольшанський відразу доповнив, що в них є «сила, яка в цьому допоможе! Це – українці за кордоном, які зможуть перекладати і розповсюджувати інформацію». Напевно він не в курсі, але просто констатую факт. Для того, щоб людей загрузити роботою, а це – важка і висококваліфікована праця потрібно мати: або гроші, або репутацію та імя, що в свою чергу допоможуть згуртувати волонтерів. На даний момент в цього центру і у пана Ольшанського є тільки його слова і велика купа незрозумілого пафосу.

Шосте. В презентації центру було чітко показано, що він буде виконувати завдання і функції, які прям граничить з проведенням ІПСО на теренах України. А це в свою чергу протирічить чинному законодавству. На що мені відповіли, що центр буде діяти не тільки на теренах нашої держави, а і за кордоном. Ок, а як щодо все ж таки українського законодавства?

Сьоме. «Центр буде потужно співпрацювати з державними та силовими відомствами, що протидіють пропаганді і дезінформації». Проте на моє питання чи зможе даний центр захистити волонтерів та активістів інформаційного фронту від свавілля державних органів влади чи силових відомств, пан Ольшанський відразу сів в осад. І вже вони не можуть втручатись в їх діяльність, і загалом це не їх специфіка… але сам Ольшанський доблестно запропонував своб допомогу, проте як «звичайний громадянин».

Штанга друга. Грубо кажучи буде так: хлопці ви працюйте на благо держави, а у випадку чого то, «родіна тебя бросіт, синок»…

Восьме. Тут вибачте, але дам трошки волю емоціям. На моє пряме запитання: «Чим ви можете реально зацікавити волонтерів та активістів інформаційного фронту?», пан Ольшанський видав цікаву тіраду.

Що воно не мають нікого зацікавлювати, і загалом якщо «волонтери – це волонтери, то вони мають самі робити і їх не потрібно зацікавлювати». Да, і загалом всі мають до них в центр так і бігти, бо вони такі круті, бо при РНБО!

Так от, шановний.

На відміну від тебе, люди на цій ниві вже працюють сьомий рік. Вони роками напрацьовували свою репутацію, вкалували роками за свої кошти, час і за рахунок свого здоров’я.

І не для того, щоб до нікому невідомих в цій сфері ноунеймів бігти під крило. Я скажу відверто, що діяльність всього вашого центру, з усіма понтами, типу фінансуванням та і «зв’язками», навряд дасть такий де результат як Новинарня, чи MIL.IN.UA, чи InformNapalm. Питання ось інше, а що ви зробили за всі ці роки? Де ваш результат на цій ниві?

Дев’яте. В ході розмови, пан Ольшанський відверто один раз доволі сильно сказав не правду. Про це я думаю, ви – шановна аудиторія дізнаєтесь доволі скоро. Але на вступній презентації брехати – це не варто було робити.

 

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!