У Луцьку покажуть виставу по українській поемі 17 століття. Чому там звучить слово «руський»?
Упродовж останньої доби у мене було кілька діалогів про лексику. У назві вистави «Роксоланки то є руські панни» когось тригерить слово «руський», когось «роксоланки», когось «панни». А тепер давайте відстежимо наші тригери – і почнемо з останнього слова.
У українців велика аристократична традиція, був і є свій нобілітет, і своя висока елітарна спадщина, тому панни, пани, пані і панночки – це такий самий природній для нас із вами статус, які і для решти цивілізованої Європи. Українство не лише селянство, а ще панська верства – шляхтичі і верхівка козацької старшини, які теж були шляхтичами здебільшого і дуже цим пишались. Без цих панів не було б у нас із вами прекрасної архітектури монастирів і церков, не було б бібліотек, університетів, книг – це все з повітря не виникає.
Чому «руські»? На моє переконання, як Москву деімперіалізовувати, то варто позбавити її права називатись Росією і словом «русский», бо це слово і це поняття вкрадене у нащадків Русі, якими вважались здебільшого українці. Для людей Середньовіччя і аж до 1721 року (року створення російської імперії Петром першим) слово «руський» вважалось належним до терен всієї України, Білорусі, частково Росії – прикордонних з нами земель і наших земель, які нині в складі Польщі. Тобто фактично в межах історичної Русі. А от Москва до них не входила – це було московське царство, Московія, часто траплялась назва Татарія. Тобто «руський» це той самий українець. Петро перший створив конструкт – привласнивши чужу назву, чужу історію і чужу культуру і пересадивши її на землю власної держави – під час цього схрещення постав кровожерний монстр, якого настав час знищити.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Чому «роксоланки»? У 16-17 столітті наші предки шукали більш давні корені, ніж руські. З’явився міф про походження від сарматів – як поляків, так і українців. Сарматський міф добре прижився на наших теренах. А ще краще міф про походження українців від кочового народу роксоланів з Північного причорномор’я (нинішній Кримі, Одеса, Херсон, Миколаїв, Маріуполь і тд). Про роксоланів першими написали давні греки. Оця антична історія українських земель дуже припала до смаку нашим освіченим людям 15-17 століть. Українців стали називати роксоланами і дипломати – при чому ця назва дуже добре ув’язалась за нами у Європі. Перший посол, фламандець на службі в Габсбургів, Ож’є Гіслен де Бусбек, який написав про появу українки – дружини Сулеймана пишного у Великій Порті вказав її національність «Роксоланка» і від того за цією жінкою закріпилась назва «Роксолана».
Таким чином, сама назва нашої вистави «Росколанки то є руські панни» – квітесенція нашого прекрасного раннього бароко. Це прояв нашої високої елітарної панської культури з усвідомленням історичної тяглості і навіть претензією на античні витоки. І не дивно, що першим героєм вистави є грецький бог шлюбу Гіменей.
Вистава насичена музикою і танцями, українською поезією 17 століття.