Дмитро Десятерик. Утопія Б.Б.

863

Жадан і Брехт. Несподівана комбінація.

Але видавництво Meridian Czernowitz її уможливила. “Похвала діалектиці” – тоненька збірка 60 поезій Бертольта Брехта в перекладі Сергія Жадана. Останній характеризує Брехта як “великого поета й драматурга, революціонера, реформатора, антифашиста, який народився в кайзерівській Німеччині, здобув скандальну славу на театральних сценах Веймарської республіки, був вигнаний із країни режимом Гітлера, півтора десятка літ змінював країни проживання, а наприкінці свого надзвичайно складного та неспокійного життя став офіційно визнаним класиком і лауреатом у соціалістичній Німеччині, чого йому до сьогодні багато хто не може вибачити”. Трохи ближче до кінця передмови Сергій ще додає “бідний великий Б. Б.” та “дивовижний був чоловік”.

За великим рахунком, це необхідній мінімум того, що треба знати про об’єкт розмови.

Правда, мені як театральному, а потім і кінокритику слід уточнити: Б. Б. змінив театр як вид мистецтва, ввівши революційну систему акторської гри, котра будувалася на раціональному відчуженню актора від свого персонажа. Виконавець мав бути готовим у будь-яку хвилину вийти з ролі, аби “свідчити” про героя, тобто подивитись на нього зі сторони. Важливою частиною цього “свідчення” є зонги – тобто пісенні номери – у п’єсах і спектаклях Брехта. Завдяки брехтівській системі німецький театр є одним з найкращих у світі; та система виявилася надзвичайно дієвою і для кінематографа. Тощо, тощо, тощо.

Але ми про вірші.

Мільйони людей по всьому світу точно знають як мінімум два вірша Брехта, з великою ймовірністю поняття зеленого не маючи про автора. Так трапилося тому, що  Луї Армстронг у 1956 записав баладу «Меккі-ніж», а Джим Моррісон  у 1967 – «Alabama Song (Whisky Bar)». Обидва зонги створені Брехтом – перший для “Тригрошової опери”, другий – для  «Піднесення і падіння міста Махагонні». Обидва Жадан переклав. Читаєш і розумієш, наскільки мелодія може змінити первісний зміст. Армстронг породив бадьорий джазовий стандарт, але «Меккі-ніж» – це хроніка жахливих злочинів – численні вбивства, підпали, зґвалтування.

Плавники в акул червоні

Кров нагадують завжди

Мекі носить рукавички

Не лишати щоб сліди.

«Alabama Song» – гімн гульвіс і апологія п’яного угару, але ж наскільки там настирливий рефрен: “Тоді нам хоч вмирай! Тоді нам хоч вмирай!”

Насправді в Б. Б. багато таких віршів – трагічних, розпачливих, з чорним гірким гумором, який робить їх особливо моторошними. Та ж приголомшлива антивоєнна “Легенда про мертвого солдата”, або “Пісня вішальників”, або “Про потопельницю”. Брехтові було не все одно – до бідності, до несправедливості, до вбивства, до війни, до диктатур, що шматували його країну. Що ж стосується закидів щодо його соціалістичного лауреатства, то ось вичерпна відповідь:

Після повстання 17 червня

Секретар спілки письменників

Наказав роздавати на алеї Сталіна листівки

В яких було сказано, що народ

Не виправдав довіри уряду

І лише подвійною наполегливістю

Може його повернути. Чи

Не було би простіше уряду

Розпустити цей народ

І обрати інший?

Нагадаю, 17 червня 1953 робітники в Східній Німеччині, окупованій радянськими військами, оголосили страйки з вимогою підняти заробітну платню. Страйки переросли в повстання, втоплене комуністичною владою в крові.

Фактично, по цій збірці дуже добре видно, що Брехт був воістину поетом ХХ століття – часу  величезних сподівань і масових жертвоприношень. Брехт не був правовірним комуністом, але таки мав свою утопію. Просто вірив, незважаючи на оточуюче божевілля, у людський розум.

Критичне ставлення

Багато хто вважає безплідним.

Тому що в країні їхньою критикою

Нічого не досягнеш.

Але безплідна критика це

Всього лише слабка критика. Критикою

Озброєною

Можна громити й держави.

Зміна річища

Догляд за деревом

Освіта людини

Перебудова країни

Це все приклади плідної критики.

А ще це

Приклади мистецтва.

Написано в 1945, серед руїн повоєнної Європи.

Це нам і лишається від Брехта. Його вірші. Його театр. Його критичне ставлення. Його утопія тут і зараз.

day.kyiv.ua

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

Прокоментуєте?