Антон Мартинов. Холодний душ для видавців. Що відбувається з книжковими виставками

873

Цього року після паузи відкрив свої двері львівський Форум видавців, як і Книжковий Арсенал — це був ковток свіжого повітря для видавців і частини відвідувачів, які ще не встигли змінити свої, як кажуть українською мовою, поведінкові патерни.

За кількістю відвідувачів найстаріша книжкова виставка країни, боюсь, була найменш відвідувана за всю свою майже 30-річну історію. Для багатьох ковток повітря перетворився на холодний душ.

Питання: що буде далі? Після ейфорії від зустрічі старих знайомих, як буде розвиватися і виставковий бізнес, і виставки загалом? За останній час завдяки підтримці Українського культурного фонду та місцевих влад — з’явилася чимала кількість регіональних виставок і єдиний шанс отримати трафік з людей і бути успішною подією — перетворитися з виставок на повноцінні фестивалі. Чому я так вважаю? Дивлюся на світовий контекст.

Лондон, Велика Британія. Книжкова виставка переноситься з березня-квітня на літо, але потім знову скасовується. Із великої п’ятірки найбільших видавців підтверджують свою участь всього 1−2, інші відкладають подію до «кращих часів». Зрештою все знову переноситься на наступний рік.

Франкфурт, Німеччина. У жовтні цього року після ковідної перерви відкриється найбільша світова книжкова виставка, куди ми зазвичай їдемо випити кави чи пива з закордонними колегами по цеху і «звірити годинники». В цих просторих павільйонах вже давно не підписуються контракти на книги. На подібних заходах ти, якщо можеш собі дозволити стенд, демонструєш свої досягнення, а також на величезній території виставкового комплексу і поза ним розширюєш базу для нетворкінгу.

Ганновер. Одна з найбільших світових виставок CeBIT — припинила свою діяльність у 2018 році, проіснувавши десятки років. У кінці дев’яностих — на початку нульових CeBIT збирав по 850 тисяч відвідувачів і вважався кращим барометром технологічних трендів. Але через скорочення потоку відвідувачів та збільшення цін на оренду виставкових місць — більше такої виставки не існує.

Часи змінилися. Одна справа проводити виставку у 90-х, а інше у 2020-х роках, з такою різноманітною кількістю офлайн-подій, а також купи різного роду розваг онлайн.

Більшість професійних речей людям швидше вирішувати онлайн: працювати з каталогами і текстами, робити пропозиції і підписувати контракти. Це показала не лише пандемія, але й загалом діджиталізація світу останніх 5−10 років.

Видавці давно спілкуються в зум чи електронкою, а покупці — купують книжки в онлайн-книгарнях чи взагалі в електронному чи аудіоформаті. Зростання продажу електронних книг навіть на українському ринку, як ми бачимо в Librarius, — складає двозначні, а іноді і тризначні числа зростання рік до року.

Якщо говорити мовою бізнесу, то обидві аудиторії, для яких створена виставка, вже по-іншому закривають свої потреби.

Є гіпотеза, що виставки мігрують в сторону фестивалів або помирають. Фестивалів з усіма необхідними атрибутами. Організаторам і видавцям треба з’ясувати: «яку проблему ми вирішуємо»?..

На жаль, у Львові досі немає виставкової площі для проведення таких масштабних фестивалів, як книжковий форум. «Стадіон, так стадіон!» — скажете ви. Але «варшавська модель» проведення виставки на стадіоні — дуже ризикована з іміджевої сторони — це перше. А друге — це складність в логістичній площині, адже стадіон Народовий, де грає збірна Польщі і там же проводиться книжкова ярмарка, знаходиться, як в Києві, — в центрі міста, чого не скажеш про Львів.

Ну і якщо з дощовою погодою у місті Лева нічого не вдієш, то зелені палатки і пластикові стільці точно псують вигляд і потребують негайної заміни.

Що у Львова точно є — це люди, історія, бренд і час для того, щоб зробити домашнє завдання та в наступному році провести подію на якісно новому рівні: із чергами школярів у будні дні, а також чергами дорослих відвідувачів у післяробочий час та на вихідні, не вимикаючи світло о 7 вечора, бо охоронцям вже треба зачиняти двері.

Все ж, сподіваюсь, наступного року зустрінемось у Львові, а далі побачимо, де ми будемо: в zoom чи на ярмарку.

nv.ua

 

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!