Андрій Курков. У чиновників від освіти в руках заблищала червоноармійська шабля

585

Щойно минув День учителя, а мені і досі прикро. Прикро за вчителів української літератури, яким зовсім нещодавно вказали на необов’язковість і неважливість їхнього предмету. Їм, звичайно, не звикати до дискусій щодо змін у шкільних програмах з літератури, щодо заміни творів одних письменників на твори інших, але щоб у чиновників від освіти раптом в руках заблищала червоноармійська шабля, такого ще не бувало. Не бувало, але вже є.

Набридло чиновникам дивитись на цих сіамських близнюків – українську мову і українську літературу. Захотілось їм – вжик – і відокремити одне від іншого. І з коментарів зрозуміло, для чого: щоб життя випускників полегшити, стрес прибрати. Та й хіба не важко мові тягнути за собою літературу?! Видно ж, як вони вдвох завжди якось незграбно теліпаються! А так мова одна, без зайвого клопоту і важкої праці в кожне вухо зайде і в кожній голові залишиться. Бо ж дитина щодня у своєму житті тільки мовою користується, без літератури!

Мова – вона ж сама легка, як пір’ячко, а ось література, куди її не запхай, хоч у електронну книжку, вона тебе все одно до землі притисне, з нею не злетиш!

Кажуть, що література тепер буде тільки майбутнім філологам потрібна. Тобто майже нікому, бо молодь вже не рветься ані у філологи, ані у письменники. Всі хочуть бути айтішниками та юристами. У айтішників, я чув, свої мови і літератури. Одна з них навіть якось не по-людськи зветься – Java-script. Важко уявити, як такою мовою щось написати можна, але ж вони пишуть. У юристів мова має бути конкретна та переконлива, але ж ніяк не літературна, бо літературна вимагає зайвої напруги і зайвої уваги. Літературна мова створює образи, відсилає людину в думках до світового культурного досвіду, до першоджерел, вимагає впізнавати цитати та навіть біблійні сюжети. А все це вже давно є зайвим і непотрібним. Час змінився, змінилось і спростилося все, і нам теж треба змінитись і спроститись.

Це раніше мова не могла існувати без літератури, бо вони одна одну збагачували. Спочатку за допомогою мови творилась література, потім література розвивала мову і таким чином піднімала культуру народу, що цією мовою говорив.

Звичайно, завжди була й мова вулиці, яка формувала частину народу, ту частину народу, в якої не було можливості отримати освіту. Але мова вулиці ніколи раніше не зазіхала на територію літературної мови, мови еліти. Тепер, після «легітимації» мови вулиці через телевізор, через парламент і навіть через плівки всіх майорів мельниченків і полковників деркачів разом узятих, можна сміливо говорити, що нашій українській еліті літературна грамотна мова взагалі не потрібна.

По-перше, вони нею все одно не користуватимуться, по-друге – якщо вони навіть нею користуватимуться, їх не зрозуміють виборці, які вже давно звикли до мови вулиці і до найнижчих інтелектуальних стандартів. Це ж тільки в фейсбуці тепер висміюються граматичні і лексичні помилки нардепів і урядовців в їхніх заявах, програмах і навіть на білбордах, бо тільки у фейсбуці знайшли собі прихисток останні філологи, які ще пошепки захищають залишки філологічних цінностей української нації, не помічаючи, що «їхній потяг уже пішов».

Вибачте мене, будь ласка, за сарказм і за злу іронію. І першому, і другому я навчився через прочитану літературу, в тому числі і прочитану в школі. Саме через художню літературу я навчився географії, психології і багато чому ще. Тож я не можу уявити собі існування культурної людини поза читанням книжок, поза «літературною освітою». А слухати безграмотних політиків і урядовців у мене вже не вистачає сил і почуття гумору. Тож і ця нова ініціатива чиновників від освіти вже не викликає ані подиву, ані посмішки. Тільки гіркоту.

radiosvoboda.org

Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.

Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/

“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!