Анатолій Матвійчук: Гуманітарна катастрофа в Україні. Хто прийшов на зміну Яремчуку і Зінкевичу

262

Анатолій Говорадло, відомий музикант і композитор написав на своїй сторінці: «Коли ми згадуємо зірок минулого, ми пригадуємо Яремчука, Зінкевича, Ротару, Петриненка…

Коли ми говоримо про сучасних зірок, ми пригадуємо Сердючку, Скрипку, Тік, Потапа, Полякову… Мені здається щось тут не те! Як ви думаєте, це випадковість, чи просто ми такі розумні?»

Відповідь на це питання, як і з’ясування причин такого стану я спробую викласти лаконічно і зрозуміло для більшості людей. На мою думку, є 6 причин цієї біди:

1. Як не парадоксально, Незалежність України була не зовсім очікуваною для більшості українців, які виявилися неготовими до соціальних змін і їх наслідків.  Це обернулося проти самих українців і їх традиційної культури,

2. Інформаційний простір, – цей стратегічний ресурс держави – був бездумно розпроданий чиновниками-корупціонерами олігархам і інвесторам неукраїнського походження. Нацрада не стала на заваді цій злочинній оборудці.

3. Комерціалізація інформаційного простору, зокрема, культурного і музичного, перетворила артистів на товар. Причому, краще продавалося не оригінальне та ексклюзивне національне мистецтво, а підробки під західні зразки та розважально-циркова буфонада. Це пояснює естетику та репертурну своєрідність сучасних «звьозд», які перестали думати про зміст, і зробили акцент на зовнішніх атрибутах своєї «творчості».

4. Катастрофічна меншість у вітчизняному шоу-бізнесі і в ЗМІ людей, вирощених на традиціях української музичної і писемної культури, що в умовах ринкових відносин і при повній байдужості української держави призвело до повної втрати зв’язку між різними поколіннями як редакторів, так і музикантів і взагалі поваги до всієї культурної спадщини України.

5. Фактична відсутність справжньої української еліти, яка б вчасно відчула небезпеку і забила на сполох, привернувши увагу широкої громадськості до цих тривожних процесів. Усі – письменники, просвітяни, композитори, журналісти були зайняті виключно політикою і красивими гаслами, тоді як важливі процеси були поза увагою суспільства.

6. Низький культурно-освітній рівень української молоді, помножений на її тотальну залежність від телеящика, який диктував зовсім інші, згубні для української культури, тренди.

Як висновок – нині маємо в Україні гуманітарну катастрофу, яку розуміють і відчувають лиш одиниці в цій державі. Її ще можна якось знівелювати, бо ще живе в Україні покоління артистів, яке зберегло український дух, колорит і традицію. Але воно практично ізольоване від теле- та радіоефірів і відправлене в небуття «реформаторами» нашої країни, які крок за кроком перетворюють її в територію без пам’яті, без традицій, без власного обличчя і без культурної самобутності. Що призведе до втрати цілого етносу на культурній карті Європи.

facebook.com/amatviychuk

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!