Альфред Кох. «Нічого не змінилося зі сталінських часів»

559

Минуло тридцять вісім днів війни.

Російська армія відступила від Києва.

Буча. Вздовж вулиці, через кожні 10-20 метрів – трупи чоловіків у цивільному одязі, у деяких за спиною зв’язані руки. Навколо голів намотаний їхній же одяг. Усі застрелені пострілами у голову.

Трупів багато. Вони повсюду. У Бучі їх поки що не порахували. Але в Ірпені вже порахували: близько 300 людей. В інтернеті вже викладено відео з місця подій. Любуйтесь. Як там каже Конашенков? Удари високоточною зброєю виключно з військової інфраструктури?

Так. Це правда. Якщо стріляти людині в потилицю із десяти сантиметрів, то точніше не буває. Таки високоточна зброя. А будь-який український чоловік — це, звичайно, об’єкт військової інфраструктури.

Коли у червні 1941 року совєти втекли зі Львова, то вони теж розстріляли всіх, хто був у в’язниці НКВС до цього моменту. І так вони робили у в’язницях по всій Україні, тікаючи, розстрілювали затриманих.

Сталінські кати знали, що якщо людині стріляти у голову, то буває дуже багато крові.

Деякі одягали величезні краги та шкіряні фартухи.

З того часу прогрес не стояв дома. І ось – лайфхак, як розстрілювати і не забруднитись. Потрібно намотати на голову жертві якесь ганчір’я і стріляти крізь нього. Тоді кров не бризкає і шматки черепа і мозку залишаються в ганчір’ї.

Нічого не змінилося зі сталінських часів. Нічого. Це просто звірі. Вони вбивали людей просто так.

Традиція Катинського розстрілу жива і продовжується у вірних синах Росії. Я не знаю, як усе це пояснити. Ось цю безглуздість убивства. Який у цьому сенс?

Силкуюсь зрозуміти — і не розумію. Залишається одне: це приносить задоволення. Але ж це не один садист зірвався з ланцюга! У цьому брали участь багато хто.

І тепер Пєсков нам розповість, що все це фейки, і це українці підкинули трупи: самі їх десь настріляли, а на бідних росіян усе звалюють.

А правда проста і зрозуміла: вони розстрілювали людей поспіхом, швидко, в останній момент. І кинули їх прямо там, де вбили, на вулицях міст, які вони спішно покидали. Вони навіть не намагалися приховати свого злочину.

Цілком можливо, що вони навіть не знають, що вбивати людей — це гріх. Ну а як? Хто їм повинен був це пояснити?

Матері? У перехопленнях телефонних розмов ми чули цих матерів. Вони матюкаються як шевці, і іржуть, коли сини розповідають їм, як вони мародерствують і вбивають.

Вчителі у школі? Вони все більше про “можемо повторити”.

Батюшки у церкві? Ну, це я вже занадто, самому смішно.

Боюся, що в Росії навіть нікому пояснити, що вбивати — гріх. Напевно, у Росії є люди, які так гадають. Але вони приховують свої думки. Тому що це є антидержавні думки. Такі ж, як думка «світу – мир» або «ні війні».

Чи залишилися там ще хоча б біблійні десять праведників? Заради десяти праведників Господь обіцяв пощадити Содом та Гоморру. Але не знайшлося там десяти праведників. А у Росії? Чи є вони? Хто виступить із проповіддю «не вбий» у цій поголовно хрещеній у православ’ї країні? Навіть не знаю, чи знайдуться такі сміливці. Або божевільні?

Уродженка України, тітка Валя Матвієнко, тут недавно заявила, що війна почалася тому, що Україна напала на Росію. Їй, напевно, буде радісно дізнатися, що сьогодні якраз уперше дорогі росіяни бомбили її батьківщину — Шепетівку.

Вона, напевно, відчула таке ж задоволення, яке відчув кілька днів тому генерал Рудський, який керував цією війною, віддаючи наказ стріляти по Миколаєву, в якому він народився і провів своє дитинство.

Ви знаєте, я так багато дізнався про людей за цей місяць, що мені треба все це усвідомити.

Ні, ні! Я твердо впевнений, що не можна навіть на секунду припустити думку, щоб ці гаврики залишилися безкарними.

І оскільки наша справа правильна, то ворог буде розбитий і перемога буде за нами.

Слава Україні!

https://t.me/veraafanasyeva/17427

 

Прокоментуєте?

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!