Михайло Сидоржевський: Вони ще не знають, що ми – сильніші, і ми переможемо

У сутінках року, котрий минає, згадаймо все, що залишаємо позаду: радощі і тривоги, здобутки і втрати, перемоги і поразки…
…дехто з подивом відкрив для себе, що, виявляється, для того, щоб закінчити війну, недостатньо припинити стріляти; тим часом карнавал ганьби триває, нас згодовують тухлою гречкою попсятини, розбавленої солоденьким сиропчиком вперемішку з солоними шмарклями; вони нам кажуть: мерзота, замість мітингувати ідіть воювати; вони нам кажуть, що вони порозуміються скоріше з русскім солдатом-братішкой, ніж з нами, «радикалами, націоналістами, бандерівцями»; так, вони справді швидше знайдуть спільну мову зі спадкоємцями імперії головорізів, котрі століттями нас нищили і розтирали в лагерну пилюку, ніж приймуть нашу правду; так, вони ідеологічно ближчі до нашого лютого споконвічного ворога, ніж до нас, бо випестувані спільними ідолами тоталітаризму; нам кажуть, що ми чужі на їхньому святі життя; нам кажуть: забагато свободи, треба прикрутити вам язики; нам кажуть: ваша правда — історичний мотлох, і всі ваші історичні страждання, ваші сльози, ваша кров, пролита за свободу і незалежність – це нудьга і роздратування, це несучасно, немодно і не поміщається в «державу в смартфоні»; вони, на словах такі ліберастичні і толерастичні, насправді – байстрюки «русского міра», закомплексовані істоти з ментальністю кондового совка, — на виборах, за допомогою зомбоящика, інфікованого отрутою, нас «зробили» («сдєлалі» по-їхньому); вони, в «турборежимі», хочуть «сдєлать» все, що для них є чужим і незрозумілим, ворожим, а для нас рідним: нашу культуру, перетворивши все в блазенське балаган-шоу; нашу віковічну традицію, наплювавши в наші криниці, з яких ми, слідом за нашими батьками й дідами-прадідами, виростали й набиралися сил; нашу рідну землю, сторгувавшись з мільярдерами-латифундистами і пустивши злиденними батраками з торбами по світах цілу націю; зрештою, вони силкуються весь наш, український світ, «в путо закувати», а приватизовану ними Україну здати в оренду, спровадивши на заробітки в гарем-бордель до азійського пахана…
…проте вони погано знають історію, і вони забули, що в зіркові миттєвості історії, незважаючи на їхні мільярди і телеканали, ми виходимо на майдани, вулиці і площі; виходимо і неодмінно перемагаємо їх, бо ми – сильніші, бо за нами – наша віра, наша любов, наша правда, наша сила, наша традиція, наша історія, наша мова, наша земля і наша кров…

https://www.facebook.com/oksent