Забіла Наталя Львівна. На річці

115

Посмалилися носи,

Загоріли плічка.

Ми щодня тепер усі

Ходимо до річки.

Тече річка крізь лісок,

Блискотить сріблисто.

А на березі пісок,

Золотий та чистий.

І на цьому бережку

За одну хвилинку

Можна з вогкого піску

Збудувать будинки.

Насадить круг них сади,

Викопать озерце,

З річки в озеро води

Наносить відерцем.

Сонце весело блищить,

Дужче припікає.

Річка хвильками плющить,

Діток закликає:

— Будівельникам привіт!

Добра ваша праця,

А по праці, мабуть, слід

В річці покупаться.

Ну, звичайно, кожен з нас

Викупатись хоче!

Пострибали в воду враз,

Аж вода клекоче.

Хвильки плещуть на пісок,

Сміх веселий ллється,

А на березі лісок

Дивиться й сміється.

Джерело: ukrlib.com.ua

Прокоментуєте?



Передплатіть УЛГ у форматі PDF!

Передплатіть УЛГ у форматі PDF!