Б’є за вікном копитом кінь.
Туман гойдається і лине в ніч різдвяну.
Мороз синіє… І святий пеан
Гудуть осніжені соборні бані.
Гуде Різдво: лунають колядки,
В гудінні сяє вулик небозводу…
Тобі привітний рух дівочої руки,
А коням – пити свіжу, зимну воду.
Ти, як вощина, догориш, спливеш;
Лишиться спокій і холодний розум,
І будеш ти один собі без меж
Вести рахунки сльотам і морозам.
І вийдеш ти під ялинковий спів,
Ще раз поглянеш на зимові зори.
Незмінне сяйво зоряних вогнів,
Незмінне сяйво і свічок в соборі.
Джерело:
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал