Воробйов Микола Панасович. Мати

А мати до весни говорить:
— Оце сажу потрушу,
оце хату побілю,
оце трохи підсиню,
оце підведу,
та й буде.
Гріється, всміхається земля,
Щоб усе могло розквітнути.

Джерело: ukrlib.com.ua

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал